Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших полеглих захисників
Хто знав, що на нашій землі трапиться таке лихо, хто міг сподіватися, що в серці Європи будуть гинути люди, захищаючи свою Батьківщину? Сьогодні ідуть з життя найкращі, навіки перестають битися їхні молоді серця.
Ми не маємо права забути бодай одне ім’я тих, хто віддав своє життя за нас, за наше майбутнє. Захищаючи рідну землю, виконуючи конституційний та патріотичний обов’язок, так загинув і наш земляк, старший лейтенант, командир батареї 15-го реактивного артилерійського полку (м.Дрогобич Львівської області) Богдан Шацький.
Сьогодні ступив би на чергову життєву сходинку... Йому виповнилося би 27… Богдан міг принести чимало користі своїй державі, адже усім серцем любив рідну землю. Міг би досягти професійних висот, бо навчався в престижній Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного... Міг би насолоджуватися сімейним життям, бо незадовго до загибелі одружився. Міг би встигнути багато чого….якби не війна на Сході України, яка безжалісно перервала нитку його долі. У неї, кровожерливої, свої плани і власна трагічна арифметика, густо окроплена сльозами відчаю та невимовного болю від передчасної втрати...
Наче спалах обірвалось життя Богдана. Нічим не розрадити рідних та близьких воїна, загиблого у пеклі війни.
Вшанувати пам’ять нашого захисника, покласти квіти до могили воїна, котрий похований на кладовищі в рідному селі Михля, прийшли рідні, друзі, керівництво Ізяславської міської ради та небайдужі.
Розділяючи з рідними скорботу та біль втрати, присутні вшанували пам’ять Богдана та всіх полеглих захисників України хвилиною мовчання, поклали квіти до могили нашого земляка та теплими словами згадували присутні свого Героя.
Вічною і нетлінною залишиться пам'ять про тих, хто пожертвував життям заради Батьківщини. Слава героям!
