СЕЛО та РРО – як бути?
- Що то за «РРО», що його так всі підприємці бояться?
Почнемо з початку. Податковим кодексом України передбачено застосування РРО/ПРРО усіма фізичними особами – підприємцями, за винятком платників єдиного податку першої групи (ст.296.10). До речі, ці зміни були внесені до ПКУ ще у 2019 році і мали б запрацювати з 2021 року, проте всесвітня пандемія внесла свої корективи і в податкове законодавство, тому ВРУ у 2020 році було відтерміновано обов’язкове застосування РРО/ПРРО підприємцями спрощеної системи оподаткування на рік, і з 1 січня 2022 року уже всі платники єдиного податку другої-четвертої групи при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).
Умови та порядок застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (далі - Закон «Про РРО»).
Так як класичні РРО нам давно і добре відомі, то програмні РРО діють з 1 серпня 2020 року і на сьогодні зарекомендували себе лише з позитивної сторони. Назву лише декілька переваг ПРРО над класичними РРО:
- ПРРО може бути встановленим на смартфон, планшет, комп’ютер чи на будь-який інший пристрій, що підтримує операційну систему Windows, Android та має підключення до мережі Інтернет;
- реєстрація ПРРО в контролюючому органі здійснюється в режимі онлайн без додаткових документів та лише в електронній формі;
- обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером здійснюється виключно в електронній формі, що виключає будь-які контакти суб’єкта господарювання з посадовими особами ДПС;
- наявність безкоштовного програмного рішення ДПС робить застосування РРО/ПРРО фінансово доступним (детальніше можна ознайомитися на сайті ДПС в банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Поряд з безкоштовними ПРРО платники податків можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО відповідно до своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.
Проте сьогодні на цьому зупинятися не будемо, так як інформацію про цей програмний продукт неодноразово детально висвітлювали на сайті, за що, звичайно, дуже вдячні.
Але все ж наголошую, що з 01 січня 2022 року для застосування РРО/ПРРО уже не важливий розмір доходу, отриманий ФОП спрощеної системи оподаткування, оскільки з цієї дати всі ФОП, які проводять розрахункові операції, крім платників єдиного податку першої групи, зобов’язані використовувати РРО або ж ПРРО.
Додатково інформую, що при застосуванні РРО/ПРРО платниками на сьогодні не потребує подання окремо щомісячної звітності до податкового органу.
- Яким чином відбувається реєстрація РРО та/або ПРРО? Чи обов’язково потрібно йти у податкову інспекцію чи можливо це зробити дистанційно?
Для реєстрації як класичного касового апарату так і програмного РРО не є обов’язковим відвідування органу державної податкової служби. Всі дії можна провести через Електронний кабінет платника, маючи, відповідно, кваліфікований електронний підпис (КЕП). На сьогодні в нас усі платники, які перебувають на податковому обліку в Ізяславській ДПІ, мають такий електронний підпис, використовуючи його при поданні документів податкової звітності, при звірці розрахунків з бюджетом, а також при перегляді своїх облікових даних в електронному кабінеті платника.
Перше, що необхідно зробити платникам, це пересвідчитися, що в електронному кабінеті є дані про об’єкт оподаткування, через який буде здійснюватися діяльність. Якщо ж такі дані відсутні – потрібно подати повідомлення за формою №20-ОПП.
Далі необхідно визначитися, який саме реєстратор вам підходить – класичний РРО або ж програмний реєстратор розрахункових операцій.
Для реєстрації класичного РРО такому платнику насамперед необхідно заключити договір з сервісним центром, який обслуговуватиме ваш попередньо придбаний касовий апарат. Після цього надіслати заяву за формою №1-РРО до органу ДПС. Якщо все вірно зробили – вам резервується фіскальний номер, сервісний центр водить в експлуатацію ваш РРО, опломбовує і надсилає про це інформацію нам. Платнику після цих дій стає доступним реєстраційне посвідчення. І все – можна працювати.
Для реєстрації програмного РРО все відбувається значно простіше і скоріше - платник подає заяву виключно в електронній формі за формою №1-ПРРО. Нагадую – ви можете скористатися безкоштовним програмним продуктом, розробленим ДПС України, який доступний для завантаження на офіційному сайті служби. Або ж обираєте будь-який зручний саме для вас програмний продукт. Після реєстрації вашого ПРРО (в першій же квитанції на заяву №1-ПРРО ви отримаєте фіскальний номер) вам необхідно зареєструвати сертифікати електронних підписів та/або печаток. Після цього додаток доступний для застосування.
- А що ж буде з торгівлею в селі? Адже не кожен підприємець може встановити собі касовий апарат чи використовувати програмний реєстратор? Особливо коли магазин невеличкий і покриває лише мінімальні потреби жителів?
В цьому випадку хочу сказати наступне. Ст. 10 закону «Про РРО» дає змогу платникам при здійсненні розрахункових операцій застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю (далі – РК та КОРО на ГО). Перелік таких окремих форм та умов визначено постановою КМУ від 23.08.2000 №1336. Згідно п.1 цього переліку, а також враховуючи останні зміни від 23.12.2021 року (постанова КМУ №1359), за допомогою таких розрахункових книжок фізособи – єдинники можуть здійснювати (дослівно) «роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів)».
Проте і тут є певні умови, зокрема:
- встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) згідно цього пункту – 167 розмірів мінімальних зарплат (у 2022 році – це 1085,5 тис.грн), у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
- такі ФОП зобов’язані вести КОРО на ГО та РК, які в обов’язковому порядку повинні бути зареєстровані в ДПС.
Також цією постановою встановлені наступні виключення, коли застосування РРО/ПРРО є обов’язковим за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами - підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;
- сільськими радами та радами ОТГ прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.
Отож, якщо ви ФОП - єдинник, здійснюєте роздрібну торгівлю на території села, і в магазині не продаються підакцизні товари – можете сміливо реєструвати КОРО на ГО та РК та при здійснені розрахункових операцій кожному покупцеві виписувати розрахункові квитанції. Проте не забувайте щомісячно до 15 числа за попередній місяць прозвітувати в податкову. Нагадуємо – звітність подаємо в електронному вигляді.
- Злободенне питання – що з первинкою, тобто хто і як має вести облік товарних запасів?
Дійсно, це питання на сьогодні надзвичайно болюче для наших підприємців. Проте і в цьому випадку звернемо увагу знову на закон «Про РРО», зокрема п.12 ст.3 яким чітко визначено, хто саме має вести такий облік. Вимоги цієї статті не поширюються на ФОП-єдинників другої-четвертої групи, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Також облік товарних запасів мають вести платники єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками ПДВ, та ФОП на загальній системі оподаткування.
Якщо у згадані категорії ви не попадаєте – такий облік вам вести не потрібно.
Міністерство фінансів України саме для забезпечення виконання згаданої статті розробило Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затвердило своїм наказом №496 від 03.09.2021. Вчергове нагадую – визначені категорії платників зобов’язані були вивести залишки свої товарних запасів станом на 26.11.2021, зазначивши їх в своїх інвентаризаційних описах.
ДПС розробила покрокову відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, ознайомитися з якою може кожен бажаючий, відвідавши офіційний сайт ДПС України в розділі «Головна» - «Прес-центр» - «Відеогалерея» за наступним посиланням - https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8300.html.
- Які ще зміни очікують ФОПів у 2022 році?
Перша і найбільш обговорювана зміна – це, звичайно, застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої групи, про що ми згадали вище.
Наступним хочу назвати декілька цифр і дат, які прямо залежать від величини мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2022 році мінімальна заробітна плата становитиме 6500 грн, а з 1 жовтня 2022 року - 6700 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн. І це є базові цифри для наступного.
Обсяг доходу для платників єдиного податку у 2022 році становитиме:
- І група – 167 мінімальних зарплат або ж 1 085 5000 грн;
- ІІ група – 834 мінімальних зарплат або ж 5 421 000 грн;
- ІІІ група – 1167 мінімальних зарплат або ж 7 585 500 грн.
Ставки єдиного податку для першої групи – 10 відсотків прожиткового мінімуму або 248,10 грн для платників Ізяславської МГ та Сахновецької ОТГ, та 8 відсотків або 198,48 грн для платників Плужненської ОТГ.
Ставки єдиного податку для другої групи – 15 відсотків або 975 грн для платників Ізяславської МГ та Сахновецької ОТГ, та 10 відсотків або 650 грн для платників Плужненської ОТГ.
Строки сплати єдиного податку першої та другої групи залишаються без змін – щомісяця авансом, не пізніше 20-го числа. Для третьої групи сплата єдиного податку щокварталу протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання звітності.
Єдиний соціальний внесок для всіх груп платників єдиного податку з 1 січня 2022 року – 1430 грн, з 1 жовтня 2022 року – 1474 грн.
Отож, підведемо підсумки.
Запровадження обов’язкового застосування РРО та/або ПРРО – це логічні вимоги сьогодення. І в першу чергу, це спроба створити прозорі, рівні та цивілізовані умови ведення бізнесу в Україні, розмежувати дійсно невеликих підприємців від певних потужних організованих бізнесів, які використовують схему з ФОПами для ухилення від сплати податків. Тим паче, за кордоном фіскалізація розрахункових операцій є обов’язком для всіх. Та й отримання фіскального чека для кожного з нас – це необхідний крок до захисту наших прав як споживачів.
За матеріалами Ізяславської ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області
