Ні – пожежам у екосистемах!
Щорічно, з приходом весняного тепла, на полях і сіножатях, на пагорбах і схилах, болотах і заплавах, навіть у заповідних зонах та вздовж доріг рухається вогняна стихія, яка знищує на своєму шляху все те, що може горіти. Шкода, але горе-палії, які прагнуть спалити суху траву, або ж не усвідомлюють усієї небезпеки, до якої можуть призвести такі джерела вогню, або просто ігнорують вимоги пожежної безпеки.
Шкідлива звичка спалювати сухі залишки рослинності залишилась нам від радянської доби. Чи то вважали, що попіл від спаленого збагачує ґрунт, чи то для забави, чи від безділля таку «розвагу» влаштовували, зрозуміти важко. Але ж сьогодні ми живемо у цивілізованому суспільстві, проте, нажаль, щодня пожинаємо негативні плоди недбалого споживацького ставлення людини до природи. Врешті, хоч цей фактор повинен нас навчити дбайливо ставитися до оточуючого середовища. Тож поміркуймо про наслідки спалювання торішньої трави.
У результаті випалювання сухої трави бідніє видовий склад лучної рослинності і тваринного світу. На місцях пожеж вже не буде колишнього різнотрав’я, адже на поверхні та під землею від вогню гине насіння рослин і трав. Після вогню виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава, найчастіше це саме бур’янові.
Від таких пожеж гинуть і страждають звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильному вогні гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту.
При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. Значно знижується і родючість ґрунту. Пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин в ґрунті, вона вивільняє їх із сухої трави, робить недоступними для живлення рослин. У вогні гинуть всі живі істоти, що беруть участь в процесі формування ґрунту: сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи.
Пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка – дуже вразливе місце прямо над землею. Обгорають бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе.
Під час горіння трави та інших рослинних залишків у повітря вивільняються пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань. Часто до вогню потрапляє різне сміття, що істотно підсилює рівень забруднення повітря.
Невеликі спалювання можуть призвести до масштабних пожеж, загрожують знищенням житлових будівель та життю людей.
Користуючись нагодою, варто нагадати, що Закон України № 1259-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій», який парламент ухвалив 19 лютого цього року, встановлює заборону випалювання з порушенням установленого порядку сухої рослинності у прибережних смугах уздовж річок, морів, морських заток і лиманів, навколо водойм та на островах, у середовищі розмноження та на шляхах міграції тварин. За порушення заборони передбачається адміністративна відповідальність.
Звертаємось до жителів громади та закликаємо уникати практики спалювання сухої трави, адже такі дії не лише згубно впливають на природу, але й загрожують майну інших!
31.03.2021 р.