Алея слави та пам’яті у селі Ріпки – жива шана Воїнам Світла
У День Героїв, коли вся Україна згадує своїх незламних захисників різних часів епохи, село Ріпки Ріпківського старостинського округу стало свідком події, що торкнулася кожного серця. Тут, поруч із меморіалом воїнів Другої світової війни, виросла нова алея - алея новітніх Героїв, наших Воїнів Світла. На цій алеї висаджено три деревця туї — ще зовсім молоді, мов душі наших Героїв, котрі назавжди залишилися зі своїм народом.
Першу тую посаджено в пам'ять про 26-річного навідника аеромобільного відділення Копілова Михайла Сергійовича родом із Ріпок, який 19 серпня 2023 року загинув у боях на Донеччині. Молодий, повний життя, з вірою в перемогу — він залишився навіки на передовій історії України.
Друге деревце — на честь 30-річного мешканця села Ріпки, Михайла Палуба. Його життєвий шлях обірвався 3 січня 2025 року на Сумщині. Далеко від рідного дому, але зі щитом, з вірою в Батьківщину, він назавжди залишиться у серцях тих, хто знав і любив його.
І третя туя — на честь 43-річного демобілізованого захисника, нашого земляка Володимира Васильовича Мартинюка. Його серце, загартоване фронтом, навіки зупинилося 2 березня 2025 року. Його не зламав ворог, не здолав бій — лише безжальна доля…. Та й після смерті він лишається воїном світла, символом незламності й честі.
Цей живий меморіал - це мовчазний вартовий нашої пам’яті, символ вічного життя тих, хто загинув за Україну. Вони ростимуть, як і пам'ять про героїв, крізь біль і час, розповідаючи наступним поколінням про справжню ціну свободи.
Вірші з уст юних мешканців Ріпок, мов маленькі свічечки, світили у присмерку скорботи. Кожне слово — подяка, кожен рядок — біль і надія. Хвилина мовчання оповила площу глибоким, всепоглинаючим мовчанням, в якому чути було одне — стукіт сердець, що пам’ятають.
На завершення пролунали знайомі ноти, які з першого акорду єднають мільйони українців у єдину націю — Гімн України.
Слава Героям! Пам’ять про них — у серцях. Їхні імена — в Алеї. Їхній подвиг — у нашій свободі.
