Сумна звістка знову сколихнула нашу громаду
Сум і біль знову огорнули нашу громаду… 22 квітня передчасно обірвалося життя нашого земляка — старшого сержанта, стрільця піхотного відділення Збройних Сил України, Доктора Олександра Олексійовича, жителя села Зубарі Білівського старостинського округу.
Йому було лише 50 років… Воїн, який у складний для країни час став на захист рідної землі, віддав частину свого життя боротьбі за свободу України. Але смерть наздогнала його не в бою — Олександр помер у медичному закладі внаслідок зупинки серця.
Це надто гірке повідомлення. Бо кожна втрата захисника — це глибока рана для всієї України, це невимовний біль для громади, це розпач для рідних. І не важливо, де зупинилося серце воїна — в окопі чи у лікарняній палаті — це серце билося за Батьківщину, за своїх, за правду. Війна – це не лише фронт. Це – розхитана душа, це – біль, що не минає, це – страх, про який не говорять. І ми повинні вчитися бачити ці втрати, вчитися співчувати, розуміти, підтримувати. Бо не всі рани кровоточать зовні.
Нам важко прийняти такі новини. Ще важче знайти слова втіхи для родини, яка втратила сина, брата, батька, друга, побратима… Від імені Ізяславської міської територіальної громади висловлюємо щирі слова співчуття рідним і близьким з приводу передчасної смерті воїна. Поділяємо ваше горе та сумуємо разом із вами. Нехай світлі спогади про Олександра залишаються у серцях і будуть сильнішими за смерть…
Про дату та час прощання із бійцем буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять та шана Воїну Світла.
