Воїни Світла живуть у вдячних серцях української нації
Сьогодні Ізяславщина схиляє голови в скорботі й молитовній тиші — минає черговий рік відтоді, як перестало битися серце нашого земляка, воїна світла, старшого солдата автомобільної роти Збройних Сил України, 29-річного Морозюка Юрія Івановича. Його життя трагічно обірвалося 18 квітня 2023 року під час виконання службових обов’язків на Київщині.
Наш земляк - простий хлопець із глибоким внутрішнім світом, відкритим серцем і безмежною любов’ю до України. Коли прийшла велика біда на нашу землю, він без вагань став до лав оборонців. Не для слави, не заради нагород — а тому, що не міг інакше. Це був його вибір, його поклик сумління. Він присягнув на вірність народу України — і залишився вірним цій присязі до останнього подиху.
Його смерть — не на полі бою, але в строю, у формі, із честю в серці — стала непоправною втратою для всієї громади. Такий біль не зникає з часом. Він стискає душу ще міцніше, коли розумієш: не стало того, хто міг ще жити, любити, будувати, мріяти… Але замість спокійного життя — він обрав шлях воїна. Обрав нашу свободу.
До могили Воїна Світла лягають жовто-блакитні квіти. Квіти, які стали мовчазними свідками нашої невимовної туги, символом сліз, що не висихають, і шани, яка ніколи не згасне. Нехай вони промовляють те, чого не вміщають слова — наш біль, нашу вдячність, нашу пам’ять…
Ізяславщина пам’ятає. Ізяславщина вшановує. Душа Юрія Морозюка разом із іншими Героями на Небесах — там, де не звучать постріли, не ревуть сирени, і де кожен із них — янгол-охоронець української землі.
Світла пам’ять, вічна шана і низький уклін тобі, наш Воїне Світла. Твоє ім’я вписане в історію вільної України. І ми обіцяємо — ніколи не зрадимо пам’яті про тебе.
