Світло сердець Воїнів Світла — у кожному нашому подиху свободи…
Сьогодні, 10 квітня, у приміщенні Ізяславської міської ради відбулася подія, яка розриває серце і водночас наповнює його гордістю. У скорботній тиші, що промовляла гучніше за слова, відбулася церемонія вручення високих державних та військових нагород — посмертно — нашим Воїнам Світла. Тим, хто не дожив до Перемоги над окупантами, проте щоденно наближав її ціною власного життя.
Сльози в очах, стискання рук, мовчання, яке ранить... Ми знову промовили вголос їхні імена. Щоб не дати часу стерти пам’ять. Щоб подвиг кожного з них став невмирущим каменем у фундаменті вільної, сильної, незламної України.
Нагороди отримали найрідніші — ті, чия тиша після втрати гучніша за всі постріли. Ті, чия туга — вічна, а гордість — безмежна.
Відзнаками пошановано:
солдата Пасічника Олега Васильовича – орденом "За мужність" ІІІ ступеня (Ізяславщина);
солдата Бугая Назарія Олександровича – орденом "За мужність" ІІІ ступеня (Ізяславщина);
солдата Деркача Олександра Володимировича – почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "За досягнення у військовій службі І ступеня" (Ізяславщина);
солдата Лобчука Івана Васильовича – відзнакою Головнокомандувача ЗСУ за мужність у боротьбі за Батьківщину – "Комбатантським хрестом" (Ізяславщина);
солдата Пашківського Олександра Андрійовича – орденом "За мужність" ІІІ ступеня (Сахнівська громада);
солдата Ящука Сергія Андрійовича – орденом "За мужність" ІІІ ступеня (Сахнівська громада).
Ці хлопці були різними — за віком, характером, життєвим шляхом. Проте їх об’єднувала спільна риса — незаперечна відданість Україні. У час випробувань вони не залишились осторонь. Вони стали до бою — заради миру, заради нас із вами, заради нашого кращого майбутнього.
Кожна історія Воїна Світла — це окреме життя, повне мрій, віри, боротьби. І кожна зупинилася... щоб ми могли дихати вільно. Щоб наші діти співали українські пісні, а не мовчали в окупації. Щоб ми могли не лише мріяти, а втілювати ці мрії у вільній українській державі.
Ці нагороди — не просто метал. Це сльози, пам’ять, вдячність. Це — символ глибокої пошани українського народу до мужніх сердець, які зупинились заради майбутнього України.
Ці Герої — не просто з нашої громади. Вони — з нашого серця. Вони житимуть у нашій пам’яті, у кожному дні боротьби, в кожному кроці до Перемоги над окупантами. Їхній вогонь не згасне. Їхнє світло — з нами назавжди.
Слава Україні! Героям Слава!
