Пам'ять про нашого Воїна Світла назавжди збережеться у серцях вдячних земляків
Сьогодні, 27 березня, минає ще один рік, як не стало нашого земляка, молодшого сержанта Ігоря Петровича Стасюка з села Михля Лютарського старостинського округу. Військовослужбовця, який присвятив себе захисту Батьківщини. Патріота, котрий мав велике українське серце. До останнього свого подиху Ігор залишався вірним військовій присязі, віддано борючись за майбутнє України, за її свободу та незалежність. Але, на жаль, не судилося йому побачити день нашої перемоги... Тепер він у Небесному Війську – серед тих, хто тримає наш небесний рубіж.
Сьогодні - день гіркої розлуки, вічного жалю та світлої пам’яті. Запалені свічки, квіти, молитва – усе це данина шани і болю, який ніколи не вщухне у рідних, друзів.
Ігор мав би жити… Мав би бачити, як Україна виборює свою свободу, як ворог відступає, як діти ростуть у вільній країні. Та замість цього – холодна земля і гіркий біль рідних, які так і не дочекаються його повернення додому. Це несправедливо, це боляче, але це ще один доказ того, якою ціною ми всі платимо за право жити у своїй вільній, щасливій країні.
Пам'ять про нашого Воїна Світла назавжди збережеться у серцях вдячних земляків. Адже саме такі відважні воїни, як наш земляк, - продемонстрували всьому світу яскравий приклад справжньої любові до Батьківщини та готовності боротися за неї до останнього свого подиху. Саме тому завдяки таким патріотам, як Ігор, Україна була, є і завжди буде!
Вічна пам’ять і шана Ігорю Стасюку!
