Знову біль нестерпної втрати пронизує наші серця
Знову страшна звістка сколихнула нашу громаду. Ще одна родина отримала непоправне сповіщення. Ця трагічна звістка оповила родину Ткачуків з с.Зубарі Білівського округу. 11 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, відійшов у вічність наш земляк — 56-річний мешканець Зубарі, старший солдат, механік-водій танкового екіпажу танкового взводу танкового батальйону Ткачук Олексій Володимирович.
Відданий син своєї землі, Олексій Володимирович завжди був там, де його найбільше потребувала Батьківщина. Його життя – це шлях воїна, людини честі, патріота, який, не вагаючись, став на захист України. Він вірив у нашу Перемогу, вірив у свободу, вірив у майбутнє. Але, на жаль, його гаряче серце зупинилося назавжди.
Як знайти слова, що зможуть вгамувати біль? Як втішити сестер, котрі втратили єдиного брата? Як пояснити дітям, чому війна забрала їхнього батька? Як заспокоїти рідних, для яких ця втрата стала безмежною прірвою? Жодні слова не зменшать біль утрати рідних Воїна Світла.
У ці скорботні дні вся Ізяславська міська територіальна громада глибоко сумує та співчуває родині Олексія Володимировича. Туга й біль переповнюють серця кожного мешканця Ізяславщини, ненька-Україна втратила свого захисника. Разом з родиною Воїна Світла, його друзями й знайомими сумують всі, кому не байдужа доля нашої країни, майбутнє дітей і онуків.
Наш оборонець зробив неймовірне – став променем світла, який протистояв повномасштабній темряві. А тому нехай світлі спогади про Олексія Ткачука завжди будуть сильнішими за смерть…
Уклінна дяка та вічна пам’ять воїну-захиснику Батьківщини!
Про церемонію прощання з Воїном Світла та чин похорону буде повідомлено додатково.
