У книзі пам’яті мешканців Ізяславщини ще одна чорна сторінка
Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов обірвавшись, падає зоря та блискавично згоряє, не встигнувши долетіти до землі. Люди вважають, що падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка нашого земляка спалахнула на небосхилі, яскраво горіла та спонтанно погасла, - відважного оборонця України (демобілізованого), 43-річного жителя села Ріпки – Мартинюка Володимира Васильовича. Цього разу Воїна Світла забрала не ворожа куля, не артобстріл на передовій. Навіки зупинилось гаряче серце воїна.
Щоб боронити рідну землю, вигнати окупантів з України та стати на захист її суверенітету і територіальної цілісності, відстояти право кожного українця жити у вільній та суверенній державі, Володимир у далекому 2014 році взяв до рук зброю і щодня з побратимами наближав Перемогу. Він віддано захищав рідну землю від ворожих окупаційних військ. За весь час перебування на передовій, воїнові довелось побувати у найгарячіших точках Донбасу. А коли повномасштабно окупанти вторглись на територію України, Володимир не вагаючись у перші дні долучився до Збройних Сил України. Наш земляк хотів жити поруч із рідними, про щось мріяв, думав, надіявся… Та як же швидко догоріла свічка 43-літнього земляка…
Володимир відійшов у Вічність, залишивши по собі світлу пам’ять та спогади, які не залікують болючі рани рідних, але грітимуть їхні душі щоразу, коли згадуватимуть про нього, про його героїчні вчинки. Він, як і інші наші відважні захисники, захищав свою країну, свій народ, свою рідну землю, яка тепер одягнула чорну хустину та в глибокій скорботі проливає за ним гіркі сльози. Світлу пам’ять про Воїна Світла збережуть назавжди у своїх серцях вдячні краяни.
Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен померлий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас. У ці скорботні дні вся Ізяславська міська територіальна громада глибоко сумує та співчуває родині Володимира.
Завтра, 04 березня, відбудеться чин похорону: о 12.00 год. розпочнеться церемонія прощання на подвір’ї батьківського дому воїна; після чого – заупокійна служба за Воїном Світла у місцевому храмі с.Ріпки. По завершенню траурна хода рушить до місцевого кладовища, де і відбудеться обряд поховання.
А тому закликаємо місцевих жителів спільною молитвою віддати шану та провести в останню путь Воїна Світла «живим коридором» з українською символікою. Ми зобов'язані віддати належну і, на жаль, останню шану нашому оборонцю...
