Сьогодні важка і болюча річниця…
Сьогодні, 14 лютого, важка і болюча річниця… Рік тому перестало битися серце нашого земляка, Воїна Світла – Лисенка Володимира Володимировича.
Наші захисники гинуть не лише на полі бою. Та від цього не менш боляче… 14 лютого 2024 року в медичному закладі, після тривалої боротьби з підступною хворобою, пішов у Вічність Воїн Світла.
Йому було 57 років, і ці роки він прожив гідно – значну частину свого життя присвятив службі у Збройних Силах України. Коли ворожа орда вторглася на нашу землю, не вагаючись, знову став до лав оборонців. Він не шукав легких шляхів, не ховався за чужими спинами, не відступав перед труднощами.
З 2017 по 2019 рік Володимир Володимирович воював у найгарячіших точках Донбасу. Він пройшов справжнє пекло. І навіть після цього, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, знову став у стрій, щоб захищати незалежність, свободу та територіальну цілісність рідної країни. За свою відданість Батьківщині був нагороджений відзнакою Міністерства оборони «За бездоганну службу».
Проте у житті бійця з’явився ще один підступний ворог – хвороба. Володимир Володимирович не здавався, боровся до останнього, хотів жити, мріяв, будував плани… Хотів бути поруч із коханою, своїми братами, бачити рідних, радіти життю. Але хвороба безжально забрала його…
Як же швидко догоріла його свічка…
Він не просто воював – він жив для України. І віддав за неї своє життя.
Схиляємо голови в скорботі… Світла пам’ять Воїну, що віддав своє серце Україні.
