З попелу війни – до боротьби за майбутнє
3 лютого для мешканців села Сошне – день скорботи та пам’яті. Саме цього дня, у далекому 1944 році, їхнє рідне село було знищене нацистськими загарбниками. Вогонь пожирав усе на своєму шляху, перетворюючи в попіл домогосподарства. У цьому страшному пеклі дивом вціліли одна хатина і церква. Лише ліс, мов німий свідок, прихистив тих, хто встиг утекти від смерті…
Друга світова війна залишила в серцях людей болючий слід, обпалила не лише оселі, а й долі цілих поколінь. І ця пам’ять, яку не стерти з плином часу, сьогодні знову говорить до нас, нащадків, тривожним голосом минулого. Вона повертає нам імена тих, хто віддав своє життя у боротьбі з ворогом, хто жертвував собою заради майбутнього. Великий подвиг і велика трагедія українського народу у Другій світовій війні не можуть бути забуті. Українці зробили неоціненний внесок у перемогу над нацизмом, заплативши за це надстрашну ціну.
Та, на жаль, історія знову повторюється. І знову на українській землі триває боротьба. Знову ворог руйнує, спалює, знищує все українське: людей, міста, культуру, історію. Але так само, як і тоді, український народ не скориться. Він вистоїть, бо в його жилах тече кров тих, хто не схилив голови перед загарбником.
Сошне пам’ятає свою трагедію. Сошне пам’ятає своїх героїв. І разом із усією Україною продовжує боротьбу за свободу, за правду, за життя.
