Десять років без Героя: пам’яті Олега Довгого
Десять років… Ціле десятиліття, відколи не стало з нами нашого земляка - Героя України Олега Довгого. Десять років, відколи його голос вже не лунає для рідних, а його кроки не звучать на рідній землі. Десять років, відколи він залишив нам свій подвиг і свою пам’ять.
Ніхто тоді, у 2014 році, навіть не міг уявити, якою жорстокою буде ця війна, розпочата російськими окупантами. Війна, що триває вже одинадцятий рік і несе біль у кожен куточок України. Ніхто не вірив, що російський окупант не матиме меж у своїх злочинах, що під ворожими ударами падатимуть не лише військові, а й діти, жінки, пологові будинки… Що ворогу буде байдуже на виплакані очі матерів, на розбиті серця дружин та дітей загиблих бійців… Вони нищать усе, що любимо і що роками створювали. Але ми знаємо: є межа, яку не можна перейти – це любов до рідної землі, до свого народу. І ті, хто став/стають на її захист, - є справжніми Героями, які змінили не лише хід історії, а й самих українців.
Олег Довгий теж любив. Любив життя, родину, свою землю. Але понад усе він любив Україну – настільки, що віддав за неї найдорожче.
Воїн Світла не народився героєм. Він став ним – завдяки своїм рішенням, своїм вчинкам. Він свідомо обрав шлях захисника. Він не міг дозволити, щоб ворожий чобіт топтав рідну землю, щоб під окупацією зростали українські діти. Він хотів бачити їх усміхненими, під мирним небом. Його вибір – це вибір справжнього чоловіка, людини честі, людини з великим серцем. І за це ми вдячні його батькам, які виховали гідного сина України.
Святий обов’язок кожного – пам’ятати про Олега Довгого та всіх захисників, які віддали свої життя за незалежність, територіальну цілісність та суверенітет України.
Сьогодні, у день десятої річниці загибелі Олега, на Ізяславщині відбулися меморіальні заходи на його честь. Квіти, свічки, слова молитви та хвилина мовчання стали даниною шани тому, хто заплатив надвисоку ціну (своїм життям) заради майбутнього України.
Час не здатен зменшити біль утрати, але він зміцнює нашу пам’ять і вдячність. Ми знову і знову повторюємо: Герої не вмирають! Вони продовжують жити у наших серцях, у наших вчинках, у вільному майбутньому України, яке вони вибороли для нас ціною власного життя.
Слава Героям України! Вічна пам’ять і шана тим, для кого Батьківщина була дорожчою за життя!
