Сьогодні — день пам’яті нашого Воїна Світла, день, коли вкотре згадуємо, якою жахливою є війна
Сьогодні, 30 січня, - перша річниця загибелі нашого земляка, воїна Світла — 53-річного жителя села Білогородка, оператора відділення управління командира батареї реактивної артилерійської батареї Гринчука Володимира Васильовича. Рік тому, 30 січня 2024 року, смерть забрала його на одній із найгарячіших точок цієї жорстокої війни — на Донеччині.
Увесь цей час він вважався зниклим безвісти. Його рідні та близькі трималися за крихітну надію, чекали, вірили в диво… Але воно не сталося. Нарешті Володимир знайшовся, та, на жаль, мертвим…
Ця кривава війна змінює долі, розділяючи життя мільйонів українців на «до» та «після». Ті, хто ще вчора ходив на роботу, виховував дітей, будував плани на майбутнє, сьогодні беруть до рук зброю, щоб відстояти право України на існування. І ціна, яку ми платимо за свободу, неймовірно висока. Найдорожче — свої життя — віддають наші відважні оборонці, щоб ми могли жити у мирі, гідності й незалежності.
Сьогодні — день пам’яті нашого Воїна Світла Володимира Гринчука. День, коли ми вкотре згадуємо, якою жахливою є війна. У цей скорботний день до його могили знову лягли жовто-блакитні квіти — символ нашої скорботи, вдячності та шани. Час не загоює таких ран, не стирає біль втрати. Але пам’ять про нього і тисячі таких, як він, житиме у серцях вдячних людей, у майбутньому поколінні, яке зростатиме завдяки їхній самопожертві.
Схиляємо голови в скорботі. Вічна пам’ять і слава новітньому Герою!
