Воїн Світла повернувся додому, де його серце завжди билося найсильніше
Цими скорботними днями Ізяславська громада схилила голови в жалобі, прощаючись із Воїном Світла – 51-річним захисником України, солдатом, водієм відділення підвозу боєприпасів мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону Тітарчуком Олегом Миколайовичем. Понад рік його доля була невідомою. Він вважався безвісти зниклим. У серцях рідних і близьких жила надія, яка попри все продовжувала жевріти. Та дива, на жаль, не сталося...
Олег Миколайович був справжнім сином своєї землі. Він присвятив себе захисту Батьківщини, ставши на її оборону після вторгнення російських окупантів на територію України. Наш земляк не боявся важкої чоловічої роботи – боронити країну. Він палав любов'ю до України і до останнього залишався вірним своїй присязі.
Воїн Світла мав повернутися додому з довгоочікуваною перемогою над окупантами, але, на жаль, повернувся, щоб назавжди знайти спокій у рідній землі.
Віддати шану мужньому захиснику України прийшли рідні, друзі, знайомі та вдячні земляки. Олега Тітарчука поховали на Алеї вшанування пам’яті Воїнів Світла у місті Ізяслав, поруч із тими, хто тепер разом із ним у Небесному війську.
Зі світлини на жалобних зібраннях на присутніх дивився усміхнений, щирий і добрий Олег. Він завжди був таким – відкритим, життєрадісним, з вогником у душі, який запалював усіх навколо. Тепер йому назавжди 51…
Біль втрати не має меж. Війна забирає найкращих, залишаючи незгасимий біль у серцях рідних і близьких. Але водночас вона дарує нам Героїв, пам’ять про яких ніколи не згасне.
Обов’язок кожного з нас – берегти цю пам'ять, передавати її наступним поколінням і щодня дякувати тим, хто ціною власного життя захищає наше сьогодення.
Вічна пам'ять і слава Олегу Тітарчуку. Низький уклін його подвигу. Спи спокійно, Герою. Ти повернувся додому, де твоє серце завжди билося найсильніше – у рідній землі.
Низький уклін тобі, наш воїне-захиснику! Вічна пам’ять та слава!
