Воїни Світла безсмертні у нашій вдячності, у нашій історії, у нашій Перемозі
Сьогодні, 23 листопада, минає рік, як невблаганна доля забрала від нас нашого земляка, 31-річного ізяславчанина, гранатометника механізованої роти механізованого батальйону Федоращака Володимира Степановича. Його життя обірвалося рік тому на Харківщині, де виконував свій громадянський та патріотичний обов’язок.
Цей день сповнений гіркоти й болю, який не згасає з часом. Нестерпно важко усвідомлювати, якою високою ціною виборюється воля. Наші воїни не лише гинуть від куль на полі бою, але й віддають життя через виснаження, важкі умови служби, нервове перенапруження та наслідки поранень. Кожна така втрата – це рана, яка болить у серцях кожного з нас.
До місця вічного спочинку Володимира покладено жовто-блакитні квіти – символ нашої туги, пекучого болю та шани. Хвилиною мовчання та щирою молитвою дякуємо йому та всім Воїнам Світла.
Зла сила може забрати життя, але з пам’яті – ніколи. Вони житимуть у наших вдячних серцях, у свідомості нашої нації, у віках.
