Ювілейний поріг: 90 років мудрості та життя довгожителя Ростислава Мельничука
Ювілей – це завжди свято, сповнене теплом та вдячністю, а особливо, коли на поріг приходить 90-та річниця. Сьогодні, 08 листопада, довгожитель села Радошівки Ростислав Кононович Мельничук відзначає свій поважний ювілей. За його плечима – дев’ять десятків років, у яких відбилося все: і молодість, позначена війною, і роки невтомної праці, і радість від родинного щастя.
Підлітком Ростислав Кононович застав важкі роки Другої Світової війни, які назавжди закарбувалися в пам’яті й залишили свій відбиток. Він отримав важке поранення, яке могло б стати фатальним, якби не партизани, які надали йому необхідну медичну допомогу. Саме завдяки їм, доля дарувала йому другий шанс, і він скористався ним сповна.
Ростислав Кононович присвятив себе будівництву. Роки його праці закарбовані у спорудах, якими пишається Радошівка. Він залишив слід не лише в будинках, але й у самому серці села — у стінах місцевого храму, до будівництва якого зробив значний внесок. Його руки та вмілість будівельника дарували радість і надію односельцям, а його невтомна праця допомагала зміцнювати рідне село.
Та найбільше щастя в житті він знайшов у родині. Доля подарувала ювіляру кохану дружину, яка стала його надійним плечем, а разом вони виховали трьох дітей. Ростислав Кононович і сьогодні, попри свій поважний вік, залишається душею родини. Його будинок, наповнений сміхом членів дружньої родини, - місце, де зберігаються найцінніші родинні спогади.
З нагоди 90-річчя ювіляра привітати його із визначною подією завітали представники місцевої влади та місцевого закладу культури. Вони висловили Ростиславу Кононовичу свою вдячність за роки праці, його внесок у розвиток села та його людяність. Привітання, добрі слова та щирі побажання здоров’я і довголіття наповнили цей святковий день особливою атмосферою, відчуттям глибокої шани до людини, котра пройшла через випробування і залишила по собі вагомий спадок для рідної громади.
Сьогодні Ростислав Кононович — жива легенда села Радошівка, приклад стійкості, доброти та безмежної любові до рідної землі та родини. Всі, хто знає його, захоплюються не лише його життєвим шляхом, але й силою духу, який він зберіг на довгі роки.
Ми, його земляки, вдячні за його внесок у розвиток села, за добрі справи та незгасну любов до життя. Нехай серце іменинника б’ється ще довго, а любов та повага від родини і односельчан хай гріє його душу!
