Ось така наша ціна волі: Ізяславщина попрощалась з Героєм Юрієм Пителем
Цими вихідними на рідну Ізяславщину повернувся наш земляк-оборонець Юрій Питель … "на щиті", щоб нарешті знайти спочинок у нашому краю. Його життя обірвалося 23 жовтня від рук окупантів, котрі своїм чорним і кривавим слідом залишають по собі страждання й горе.
Юрій був одним із тих, хто без роздумів став на захист Батьківщини. Хоча він мав можливість відповідно до законодавства не брати участь у бойових діях. Та й 41 рік – вік, коли ще стільки планів, стільки мрій і надій…. Але наш відповідальний земляк по-іншому не зумів.
Юрко був гранатометником 4 десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону. Він усвідомлював, що його служба – це непростий шлях, що вимагає відваги, сили духу і вірності своєму обов’язку. І він мужньо йшов цим шляхом, бо розумів, що захищає не тільки свою сім’ю, а й мирне майбутнє усієї країни, кожного українця. Подвиг Юрка – це приклад справжньої самопожертви і любові до рідної землі, яку він не залишив навіть в останні хвилини свого життя.
Юрій Питель не просто солдат, він – частина нашої історії, приклад нескореності, відваги і сили духу. Відхід Воїна Світла – це важка втрата для кожного з нас. Це страшна ціна, яку доводиться платити за свободу, за нашу землю і за наше майбутнє.
З шаною та з тремтінням у серцях громада проводжала оборонця до місця вічного спочинку. Квіти, національні прапори, сльози і молитви, церемонія прощання на центральній площі міста – так ми прощалися з Героєм, який, ціною свого життя боровся за нашу свободу, назавжди залишиться у нашій пам'яті.
Наш земляк-воїн знайшов вічний спокій на рідній землі – в селі Радошівка, де пройшло його дитинство, де вперше відчув смак життя, в місці, де його любили, знали, чекали.
І тепер над його могилою майорітиме синьо-жовтий стяг, як символ його відданості та мужності; як нагадування нам усім про те, що наша свобода – це наші герої, які заплатили надвисоку ціну - своє життя заради миру і справедливості.
Жодні слова не зможуть утішити родину і друзів, які втратили свого рідного, дорогого і близького. Втрата Юрія – це невиправна рана, яка ніколи не загоїться. Але добрий і світлий спомин про нього назавжди залишиться в наших серцях. Ми будемо пам'ятати його подвиг і честь, будемо берегти його пам'ять як зразок відданості й любові до рідної землі.
Вічна пам'ять і слава Герою.
