Важко впустити у свідомість слова «ніколи», «назавжди»...
У ці дні рік тому наша громада зазнала тяжкої втрати — двоє бійців-земляків, обравши шлях служіння своїй країні, заплатили надвисоку ціну заради нашого спокою, заради нас:
12 жовтня 2023 року перестало битися палке серце 53-річного воїна-ізяславчанина Дмитра Бабійчука. Штаб-сержант захищав Батьківщину від російських окупантів, не шкодуючи свого життя заради свободи України. Наш земляк йшов до перемоги, не здаючись ані на полі бою, ані в боротьбі з важкою хворобою, яку отримав внаслідок поранення на фронті. На жаль, цього разу смерть виявилася сильнішою...
А 13 жовтня 2023 року ми втратили ще одного сміливого та безстрашного захисника, стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, солдата з села Криволука, Андрія Демчика. Він стояв у строю заради майбутнього своєї країни, мужньо обороняючи рідну землю від ворога. Під час ворожого обстрілу на Харківщині життя молодого бійця було обірване…
Ці двоє бійців — частина нашої громади, нашої історії та нашого майбутнього. Боротьба наших Воїнів Світла триває, вона палає у серцях тих, хто продовжує обороняти нашу землю, тих, хто бореться на фронтах сьогодення і майбутнього.
Імена Воїнів Небесного Легіону мають бути викарбувані в наших серцях, адже саме завдяки їм Україна залишається вільною. Їхня самопожертва — це не просто сторінки історії, а частина нашого сьогодення, нашої боротьби за свободу і гідність. Ми зобов’язані нести їхню пам'ять далі, як символ незламності українського духу і нашого прагнення до свободи.
Нехай жовто-блакитні квіти, покладені до місця останнього спочинку наших воїнів-земляків, стануть символом нашого пекучого, невимовного болю, нашої туги за втраченим життям наших земляків.
Вічна слава та пам'ять Воїнам Світла!
