Річниця скорботи та пам’яті
01 та 02 жовтня - річниця трагічної події, яка назавжди залишила незгладимий слід у серцях нашої громади. Ізяславщина втратила трьох бійців-земляків, які стали на захист України, боронячи її свободу, незалежність та майбутнє:
01 жовтня 2022 року під час штурмових дій на Херсонщині загинув 35-річний вольовий боєць-ізяславчанин, молодший сержант, бойовий медик гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону Мосьпак Юрій Віталійович
01 жовтня 2023 року у розквіті років пішов у Вічність 29-річний житель с.Щурівці, старший солдат кулеметного відділення взводу вогневої підтримки Швець Сергій Миколайович, котрий за плечима мав бойовий досвід у самісінькому пеклі Донеччини;
02 жовтня 2022 року - наче спалах обірвалось життя 43-річного жителя с.Щурівчики, сержанта, командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Васильчука Олександра Сергійовича на Херсонщині.
Кожен із цих відважних захисників обрав шлях Воїна, розуміючи ризики та жертвуючи найдорожчим – своїм життям. Їхній подвиг неможливо забути, як і неможливо забути той біль, що спіткала рідних, друзів, бойових побратимів і всю нашу громаду. Вони залишили нам не лише спогади, а й приклад неймовірної відваги, самопожертви та любові до рідної землі.
Під час найважчих боїв, коли ворог намагався зламати наш дух, ці бійці не злякалися, не здалися. Вони стали на захист кожного з нас, боролися за наше майбутнє, за право жити вільно на рідній землі. Їхні імена – символ незламності й нескореності українського народу.
Сьогодні ми схиляємо голови в пам'ять про них – справжніх Воїнів Світла, котрі тепер в Небесному війську й продовжують оберігати нашу Україну.
Жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку померлих захисників, - це символічне вираження пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям наших земляків.
Доки живе пам’ять про наших Воїнів Світла, доки вони безсмертні у наших серцях!