Скільки ще оплакуватимемо наших Воїнів Світла?
Війна… Скільки горя і болю вона принесла нам за цей час… Цими днями наша громада вкотре зібралася, щоб провести в останню путь двох Воїнів Світла, котрі стали янголами-охоронцями на небесах:
-
38-річного начальника лікувального відділення медичної роти Орлова Миколи Олеговича, чия зірка згасла 14 вересня на Херсонщині, внаслідок ворожого обстрілу російськими окупантами медичного закладу, де Воїн Світла рятував життя нашим оборонцям;
-
32-річного учасника бойових дій Ватюка Михайла Миколайовича родом з м.Ізяслав, чия зіронька душі спалахнула на небі 15 вересня.
Дорогою, якою військовослужбовці востаннє поверталися до Ізяславщини, знову «живий» ланцюг, національна символіка та сльози… Гірко й боляче усвідомлювати, що цвіт нації поповнює небесне військо. І ми не знаємо, скільки разів ще будемо оплакувати наших оборонців. Проте нестерпно болить…
Востаннє нашим Воїнам Світла віддали військові почесті. Cвященнослужителі Православної Церкви України звершили заупокійне похоронне богослужіння за померлими бійцями. На честь військовослужбовців небо гучно пронизав трикратний стрілецький салют… Тепер хлопці – навічно з небесною вартою, а над їхніми могилами навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Немає жодного людського слова, яке б могло утішити скорботну родину бійців. Ані численна кількість квітів, ні звуки воєнного маршу та жовто-блакитний стяг на труні не залікують зранені серця рідних воїнів. Проте добрий, світлий спомин про покійних воїнів назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто знав Воїнів Світла, любив та шанував їх.
