Хоч перестало битися гаряче серце Воїна Світла, проте пам'ять про нього живе у серцях вдячних земляків
Сьогодні, з глибоким сумом і водночас великою повагою, ми згадуємо ізяславчанина Олександра Слободяна - нашого земляка-оборонця, для якого рівно шість років тому все зупинилось…
Ця річниця смерті бійця – це не просто день скорботи, це день, коли ми знову усвідомлюємо, якою страшною ціною зараз ми, українці, виборюємо своє право на життя, свою свободу та незалежність. Не ту, яка на папері, а ту, з якою живемо щодня. Ця дата нагадує нам про необхідність єднання, згуртованості та невпинної боротьби за справедливість і мир на рідній землі.
Низько схиляємо голови перед нашим Воїном Світла, висловлюючи глибоку шану його родині.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку оборонця, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям. Його життя, сповнене жертовності та любові до рідної землі, назавжди залишиться прикладом для прийдешніх поколінь.
