Пам’ять про загиблих воїнів береже ідею, за яку вони віддали своє життя. А в ідеї нація міцна!
Неповторна, квітуча, щедра на врожаї та багата на талановитих людей українська земля вже одинадцятий рік є чорним полем бою. Тисячі безневинно загублених життів, розбита інфраструктура населених пунктів України - це так нас прийшли "рятувати" путінські рашисти, які ще гірші гітлерівських нацистів.
За заповітну споконвічну мрію українського народу наші відважні захисники платять надвисоку ціну — власне життя… Серед них наші земляки:
36-річний житель с.Клубівка, солдат, гранатометник гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону Смолієвський Василь Васильович, котрий загинув 31 серпня 2023 року на Запоріжжі під час мінометного обстрілу;
31-річний мешканець с.Мислятин, солдат, навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону Слободенюк Сергій Миколайович, котрий загинув 31 серпня 2023 року на Донеччині внаслідок ворожих вибухів.
Сьогодні минає безкінечно довгий рік, як Ізяславщина втратила своїх Новітніх Героїв.
Ми схиляємо голови перед відвагою та самовідданістю Василя та Сергія, висловлюючи глибокі співчуття родині та близьким. Цей день — не лише день скорботи, але й день вдячності за те, що Воїни Світла були з нами, що залишили свій слід у нашій громаді, у наших серцях.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку Василя Смолієвського та Сергія Слободенюка, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченими життями.
Час непідвладний викреслити з нашої пам’яті відданих оборонців України, котрим судилося пройти вогняне горнило бойових дій. Вони залишаються з нами в кожному мирному дні, у кожному промені сонця, в кожному подиху свободи, яку вони виборювали для нас.
Герої не вмирають, поки ми їх пам’ятаємо! Пам’ять про загиблих воїнів береже ідею, за яку вони віддали своє життя. А в ідеї нація міцна!
