Завжди будемо пам'ятати людей, завдяки яким маємо можливість жити під українським сонячним небом
Рік тому наша громада зазнала непоправної втрати. 27 липня навіки зупинилося гаряче серце нашого земляка-бійця – 35-річного мешканця Мислятинського старостинського округу Романа Вигонського.
Коли у далекому 2014 році російський окупант прийшов на українську землю з однією метою - безжально винищувати все живе й неживе, що пов’язане з Україною, наш земляк добровільно вступив до лав захисників України, обравши важкий і небезпечний шлях заради миру та свободи рідної землі. Цей молодий боєць був на передовій, де кожен день був випробуванням на мужність і витримку. Його гаряче серце билося в ритмі битви за свободу, за майбутнє нашої країни.
А після повномасштабного вторгнення окупанта на територію України наш земляк пішов захищати рідну землю вдруге, бо розумів, що має досвід і треба захистити рідних, близьких, кожного з нас. У 2023 році повернувся додому відновити свої сили… Та на жаль, хвороба здолала бійця. Серце Романа, яке витримало безліч боїв і труднощів, зупинилося раптово, залишивши невимовний біль і глибоку тугу у серцях рідних, друзів і всіх, хто знав його.
Рік минув, але пам'ять про Воїна Світла жива. Його героїчний вчинок, його жертовність і відданість залишаться в наших серцях назавжди. Його душа знайде вічний спокій, а ми завжди будемо пам'ятати про його жертву і продовжувати боротьбу за ті ідеали, за які він віддав своє життя.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку Романа, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям.
