Минає час, та не минає біль від втрати нашого Новітнього Героя
Війна — цинічна, кривава, страшна… Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми можемо навчитися миритися з усіма її наслідками, та навчитися жити «БЕЗ» - практично неможливо.
Вчора, 22 січня, - перша річниця загибелі відважного сина Ізяславщини, інспектора прикордонної служби 2 категорії – кулеметника І групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави І прикордонної комендатури 4 прикордонного загону Максима Сидорчука.
Його життя обірвалося внаслідок вогнепального поранення, отриманого на одному з найнебезпечніших напрямків фронту Харківщини, де точаться важкі бої, де не вщухають ворожі обстріли, де земля просякнута кров’ю цвіту української нації...
На жаль, доля відміряла захиснику України лише 23 роки… Та своє коротке життя він прожив гідно. У Максима було стільки мрій, стільки планів… Та ранок четверга, 24 лютого 2022 року, змінив все… Наш земляк ніколи не здавався, не пасував перед труднощами, не ховався за спинами, разом із своїм братом пішов захищати свою родину, Батьківщину від ворожих окупантів. За місяці війни він побачив усе та пережив чимало, проте продовжував будувати плани на майбутнє, після Перемоги України над ворогом. На жаль, 22 січня 2023 року оборонець прийняв свій останній бій…
Відтоді минув безкінечно довгий рік, коли втратила Ізяславщина свого Новітнього Героя. Річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Річниця БЕЗ усміхненого, життєрадісного, світлого й доброго Максима Сидорчука...
Важко уявити, що доводиться пройти батькам, які втратили сина. А як змиритися дітям, котрі більше ніколи не обіймуть татка? Та слід пам’ятати, що тепер Максим став до лав Небесного Війська і вже звідти оберігатиме своїх рідних та Батьківщину.
Жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку захисника - це символічне вираження пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям нашого земляка. Хвилиною мовчання та молитвою дякуємо Новітньому Герою за найбільшу жертву, свідомо віддану своїй державі. Низький уклін та вічна пам’ять воїну, який до останнього подиху захищав право кожного громадянина нашої держави жити у вільній Україні!
Час неможливо зупинити. Проте він не зітре з нашої пам'яті імена Героїв нашого часу - земляків, які віддали життя у війні за Україну.
