Юрій Мосьпак – один із небесних янголів, що захищають свою країну
"Герої не вмирають" - перше, про що думає кожен із нас, згадуючи наших загиблих новітніх Героїв, яких ми втратили та, на жаль, продовжуємо втрачати через вторгнення росії на територію України.
Раніше ми посилалися на історію, на січових стрільців, козаків, на Українську Повстанську Армію, а сьогодні маємо новітніх повстанців, героїв, які гинуть у пекельній боротьбі за свою державу.
Усі наші захисники мали свої сім`ї, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії та невідкладні справи... Але поклик душі призвав їх до боротьби за правду, свободу, незалежність своєї Батьківщини і через свій особистий подвиг вони подарували нам віру й надію в нашу Перемогу, ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.
І наше завдання – зберегти пам'ять про наших небесних янголів, які оберігають нашу Україну.
Один із них – ізяславчанин, молодший сержант, бойовий медик гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону Мосьпак Юрій Віталійович. Сьогодні ступив би на чергову життєву сходинку... Йому виповнилося би 36 років. Міг би встигнути багато чого….якби не війна в Україні, яка безжалісно перервала нитку його долі. У неї, кровожерливої, свої плани і власна трагічна арифметика, густо окроплена сльозами відчаю та невимовного болю від передчасної втрати...
Наче спалах обірвалось життя Юрія - загинув 01 жовтня під час штурмових дій на Херсонщині, виконуючи обов’язок перед Батьківщиною. Він не шукав слави, а з честю виконував свій обов'язок чоловіка і захисника та віддав найдорожче — життя за рідну Батьківщину. Нічим не розрадити рідних та близьких воїна-медика, загиблого у пеклі війни. Країна втратила одного із своїх відважних синів України!
Святою повинністю є вшанування пам'яті військовослужбовця, який гідно виконав військовий обов’язок із захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенності України.
У день народження бійця рідні, близькі, небайдужі мешканці громади вшанували пам’ять покладанням квітів та хвилиною мовчання захисника України на останньому місці його спочинку.
Всі ми повинні усвідомити, якою страшною ціною зараз ми, українці, виборюємо своє право на життя, свою свободу та незалежність! Не ту, яка на папері, а ту, з якою живемо щодня.
Тому ми завжди пам’ятатимемо тих, хто загинув за Україну, за наше мирне щасливе життя. І віримо в те, що з такими патріотами наша країна буде вільною і мирною державою. Вічна пам’ять нашим полеглим героям!
