«Буду боротись за незалежність України, поки в грудях б’ється серце»
Сьогодні, 03 грудня, святкував би разом із своєю родиною свій день народження новітній Герой, наш земляк, начальник розвідки управління ракетних військ і артилерій управління оперативного командування «Захід», полковник Юрій Цісарук. Та на жаль, не судилося… Окупанти позбавили такої можливості. У 2015 році під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО/ООС разом ще з одним військовослужбовцем, прикриваючи своїх побратимів, підірвався на розтяжці на Луганщині. Лікарі зробили усе можливе, але отримані Юрієм травми були не сумісні із життям. Дружина втратила коханого чоловіка, а син - люблячого батька…
Наш воїн був природженим лідером, офіцером, на якого рівнялися, командиром, у чиїх рішеннях бійці ніколи не сумнівалися, великою людиною, яка своєю доблестю та відвагою змінював цей світ на краще.
Хоч народжений в радянській Україні, проте вихований українським військовим училищем та академією, загартований у боях, Юрій Миколайович творив обличчя нової української армії, мріяв про зміни та їх впроваджував і як ніхто інший вірив у нашу перемогу, бо здобував її своєю кров’ю. Відважний та вірний син України воював за мирне блакитне небо, за дитячий сміх, за те, щоб ми могли проводити час у своїх затишних оселях, не чуючи пострілів великокаліберної зброї, щоб над рідною землею майорів наш жовто-блакитний прапор.
Святою повинністю є вшанування пам'яті військовослужбовця, який гідно виконав військовий обов’язок із захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенності України.
У день народження бійця близькі, небайдужі мешканці громади вшанували пам’ять покладанням квітів та хвилиною мовчання захисника України на останньому місці його спочинку.
Всі ми повинні усвідомити, якою страшною ціною зараз ми, українці, виборюємо своє право на життя, свою свободу та незалежність! Не ту, яка на папері, а ту, з якою живемо щодня. Тому ми завжди пам’ятатимемо тих, хто загинув за Україну, за наше мирне щасливе життя. І віримо в те, що з такими патріотами наша країна буде вільною і мирною державою. Вічна пам’ять нашим полеглим героям!
А тепер кілька цікавих фактів про нашого Героя:
1. Юрія виховувала мама сама. Він сам досягнув у житті всього.
2. Закінчив Одеське артилерійське училище з червоним дипломом, після чого йому пропонували вступати в ад’юнктуру (одна з форм підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих військових навчальних закладах і науково-дослідних установах збройних сил), проте він відмовився. Потім закінчив військову академію у м.Львів.
3. Першим став у своїй родині військовим.
4. Свою службу в Збройних силах України розпочав у 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах: від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід».
5. У зоні АТО офіцер перебував з перших днів її проведення.
6. Завжди казав: «Прорвемося».
7. Хобі - рибальство.
