Йдуть у засвіти найкращі життя…
Війна завдає нищівних наслідків нашій країні, водночас забирає життя найкращих воїнів української держави, тих вірних синів та доньок України, які боронили свою рідну землю від лихого ворога.
Сьогодні, 23 липня, жителі Ізяславщини зустріли з далекої воєнної дороги і провели в останню путь краянина, новітнього Героя Олександра Мельника, який загинув 15 липня під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Воїн востаннє повернувся до рідного дому в село Радошівка. Сльози, крик, відчай, адже не такою мала бути зустріч люблячого чоловіка, найкращого у світі батька, діда та брата...
Новітньому Герою довелося залишити мирну професію, бо покликав обов’язок чоловіка, громадянина, воїна - боронити рідну землю від навали російських окупантів. Не кожен готовий пройти через пекло. А він був готовий. Він не міг по-іншому. Та на жаль війна забрала його назавжди… Йому тепер навіки 53…
Провести воїна в останню путь прийшли численні односельчани, друзі, які несли квіти й не стримували сліз.
Чин похорону нашого захисника звершили священнослужителі Православної Церкви України. Поховали Олександра Мельника з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі під синьо-жовтим стягом.
«Олександр Анатолійович пішов у кращий світ, навіки залишившись ангелом-охоронцем для своєї сім'ї. Але й у житті він був людиною світлою, непересічною. Людей такого ґатунку дуже не вистачає нашій Україні" - такі прощальні слова прозвучали на адресу Героя.
Невимовний біль всієї Ізяславської громади від тяжкої втрати ще одного нашого земляка-воїна, патріота рідної землі, а особливо, рідним. Кожна смерть нашого захисника - рубець на серці нашого народу. Адже ця клята війна відбирає у нас найдорожче - дітей, чоловіків, батьків, рідних.
Вічна шана та доземний уклін загиблому воїну України, який віддав своє життя за нас.
Герої не вмирають, їх пам’ятають вічно…
