"Жителям громади час зрозуміти, що або ми всі будемо успішними, або збитковими", - Сергій Шлегель
Ізяславський міський голова Сергій Шлегель дав інтерв’ю обласному інформаційно-аналітичному тижневику «ПАРТНЕР», яке опубліковано 23 вересня 2021 року.
Минуло вже близько року, як за результатами останніх місцевих виборів Сергій Шлегель очолив Ізяславську міську раду. Саме час озирнутися назад, підбити підсумки і поговорити з керманичем міста про те, що вдалося зробити за цей час, які проблеми вже вирішили, а які планують розв’язати найближчим часом.
— Сергію Вадимовичу, майже рік, як Ви очолюєте міську раду. Виборці повірили Вам і сподіваються на позитивні зміни у нашому місті. Що вдалося зробити за цей час? Що можете сказати про впровадження реформ, чи є вже перші позитивні чи негативні результати?
Почнемо з того, що ми успадкували. В нас вперше була створена громада: міська рада і ще 16 сільських рад, а це 45 населених пунктів. Головним завданням було організувати плавний перехід, щоб мешканці не відчули різниці, а якщо й відчули, то на кращому рівні надання всіх послуг. Слід зазначити, що ми успадкували неефективну і не зовсім рентабельну систему використання земельних ресурсів, а плата за землю і земельний податок є головними наповнювачами нашого бюджету. Ми успадкували у незадовільному стані основні засоби всіх комунальних підприємств, попри це намагалися окреслити шляхи, якими хочемо, щоб розвивалася наша громада. По-перше, це приведення у відповідність наповнення бюджету. Ми розуміємо, що в нас багато людей, які працюють по-чорному і отримують зарплату в конвертах, і хочемо на цей процес впливати. Тому звертаємося до роботодавців з проханням привести їхні штатні розписи у відповідність до зайнятих працівників. Також ми попросили землекористувачів, щоб вони привели у відповідність свої договори оренди, аби ми одержували запропоновану нами відсоткову ставку. Але формування нашого бюджету відбувається на податковій базі, яка сформована до 15 липня минулого року, тому сьогодні ми живемо так, як запрограмували це торік. На сьогодні ми маємо щоквартальне перевиконання бюджету, що дає можливість використовувати кошти на різні інфраструктурні проєкти.
Щодо наших комунальних закладів, то ми успадкували цілу мережу сільських клубів, ФАПів, амбулаторій. Це велика кількість закладів, які навіть не мають зареєстрованого права власності. Сьогодні ми приводимо у відповідність це через створення реєстру, виготовляємо документацію для того, щоб прийняти право власності для сільських клубів, бібліотек, ФАПів, амбулаторій. Це необхідно адже, якщо в нас є надлишкове майно, яке ми не бачимо можливості використовувати, то ми готові його продати, аби не нести видатки на утримання цих закладів.
Також проводимо аналіз і оптимізацію видатків нашого міського бюджету з підтримки закладів охорони здоров'я. Вони тепер комерційні підприємства, і ми не впливаємо на їхню господарську діяльність, але маємо змогу підтримувати. Тому направляємо кошти на ті заходи, які вони хочуть здійснювати, з метою збереження їхньої конкурентоспроможності на ринку медичних послуг. Оскільки міська рада являється засновником центру ПМСД і нашої багатопрофільної міської лікарні, то ми підтримуємо їхню статутну діяльність в тих напрямках, які необхідні сьогодні для нашого населення.
Освіта також потребує багато уваги. Вона існує завдяки субвенції коштів, які направляються до нас з Міністерства освіти, і коли кошти субвенції надходять у нашу громаду, а нам їх не вистачає, тоді ми маємо або своїми коштами утримувати заклади освіти нашої мережі, або оптимізувати частину цих закладів. Мета освітньої реформи полягає в тому, щоб отримувати кращі і конкурентніші знання для наших дітей, які потім на ринку праці зможуть претендувати на кваліфіковану роботу.
Комунальні заклади, підприємства і установи не одразу зрозуміли, що ми хочемо іншої якості громади, тому доводиться з деякими керівниками прощатися. Якщо в нас буде повна довіра до керівників підприємств, ми будемо розвивати їхню матеріальну базу. Одним з таких прикладів є прийняття рішення про об'єднання «Житлосервісу» і «Комуненерго», в одне підприємство, яке зможе нести менше видатків невиробничого характеру. Ми розширюємо підприємство не завдяки адмінперсоналу, а шляхом робітничих професій. Також закріпляємо за територіями працівників з благоустрою, щоб вони були помічниками старост.
Серед досягнень — будівництво водопроводу в селі Михнів, завершення роботи по перекриттю Радошівської школи коштом обласного бюджету на суму близько 3-х мільйонів, а також плануємо тепломодернізацію цієї ж школи. Крім цього ми плануємо на наступний рік виконати проєкт капітального ремонту нашого стадіону і ДЮСШ на 29 мільйонів, намагаємося придбати комунальну техніку, покращити інфраструктурні, мережеві і інші об'єкти, прокладаємо світло на тих вулицях, де його немає, наприклад, «засвітили» центр Білогородки. Слід зазначити, що досить багато зроблено у медицині — ми відкриваємо відділення гемодіалізу, ставимо нову кисневу станцію, що необхідно при новому витку коронавірусної інфекції, і ця станція врятує багато життів. До кінця вересня матимемо КТ-діагностику в поліклініці.
— Пане Сергію, у мережі Інтернет швидко поширюється інформація, що ціна на газ у Європі сягнула рекордного максимуму, а вартість газу безпосередньо впливає на тарифи на опалення. Чого чекати жителям Ізяславщини?
Міська рада не може визначати тарифи на опалення, проте виконком міської ради вивчає пропозиції теплопостачальної організації, і ми запропонуємо на розгляд свій варіант тарифу – зазначимо з чим ми погоджуємося в їх розрахунках, а з чим ні. Очевидно, що члени виконкому, хочуть бути впевненими в тому, що ми зробили всі заходи з оптимізації видатків невиробничого характеру самої «Тепломережі», а також врахували ріст заробітної плати, ріст вартості електроенергії, води і газу, яку буде закладено в цей тариф. Далі виконком хоче розібратися у вартості 1Гкал на опалення одного квадратного метра житлової площі, що теж впливає на вартість всього тарифу. Цей процес зараз запущено, але казати, що ми зможемо не піднімати тариф поки зарано. Наприклад, Старокостянтинів підняв тариф на 73%. Це дуже серйозні цифри.
Зараз ми граємо за тими правилами, які встановлює Кабінет Міністрів. Від вартості газу залежить 50% затвердженого нами тарифу, на решту 50% — ми хотіли б впливати. Це заробітна плата, це всі витрати нашого комунального підприємства, тому якщо ми хочемо залишити заробітну плату на тому рівні, яка в нас сьогодні є, то мусимо знайти інший теплоносій. Це можуть бути пелети, дрова або щось інше. Керівництво «Тепломережі» нехай визначається, на чому вони зможуть більше зекономити, для того, щоб залишити ту заробітну плату, яку вони хочуть отримувати.
Який буде тариф? Хочеться вірити, що він не буде так бити по кишенях споживачів, як у наших сусідів. Ми будемо приймати якесь виважене рішення, шукати компроміс в цьому питанні. Має бути розрахунок, і ми будемо розраховувати так, як вважаємо за можливе. Це залежить також і від того, яка буде зима, і чи вистачить того балансу газу, який по квоті зафіксований по цій ціні.
— В одному з інтерв’ю Ви зазначали, що як у місті, так і у селах, що увійшли до міської громади, ґрунтові дороги зараз у вкрай занедбаному стані, а також згадували, що до міської ради надходить досить багато звернень від жителів вулиць міста та сіл. Чи є якісь позитивні зрушення в цьому питанні? Які дороги плануються відремонтувати найближчим часом?
Багато коштів направляється на ремонт вулиць. Ті вулиці, які за 30 років незалежності не бачили грейдера, в цьому році нам вдалося «грейдернути» по всій громаді однаково. Можливо це невелика матеріальна витрата, але ми хочемо, щоб люди побачили, що всі в рівних умовах.
Ми завершуємо тротуар по вулиці Миколи Микитюка, підготували проєкт на капітальний ремонт цієї вулиці у 2022 році, це обійдеться у близько 24 мільйони гривень. Також розпочали капітальний ремонт вулиці Незалежності, в цьому році ми хочемо засвоїти 17 мільйонів.
— Епідеміологи заявляють, що попереду на нас чекає ще одна хвиля захворюваності на COVID-19. Чи готова наша лікарня?
Коли розпочалася пандемія – наша лікарня була не готова до такого розвитку подій, як і будь-яка інша, але треба віддати належне лікарям за те, що оперативно були створені ковідні бригади й відведені відділення. Але сьогодні ми маємо інший рівень. Слід відзначити, що Данієва Олена Борисівна від своєї родини подарувала ШВЛ нашій лікарні. Це вчинок, який вартий наслідування.
В нас є концентратори, у вересні в нас буде працювати киснева станція. Ми вже на стадії завершення всіх робіт, і в цьому році, при новому витку захворюваності на СОVID-19, ми будемо готові морально, матеріально та технологічно. Але мешканці громади мають зрозуміти, що проблема вакцинації ще важливіша, ніж готовність лікарні. Лікування одного хворого обходиться близько тисячі доларів, тому вакцину, яка є безкоштовною потрібно використовувати.
- На сьогодні жителі села Клубівка залишилися без води. Чи буде вирішуватися це питання?
На цей момент в с. Клубівка відбирають проби води, тому ще зарано говорити про її якість. Але це артезіанська свердловина, яка сама подає воду. Зараз виходимо з ситуації, що люди не мають води взагалі. Ми беремо водонасосну станцію на баланс міської ради, і тепер виготовлятимемо технічний паспорт, документацію, ордер на використання води і будемо платити податок. Але люди повинні зрозуміти, що безкоштовної води більше не буде. Жителі, у яких не буде лічильника, і вони не оплачуватимуть використану воду без нього, будуть відрізані від водопостачання.
— Відомо, що Ваша громадська діяльність розпочалася з ідеї створення архітектурного заповідника. Минуло майже 30-ть років, і нарешті збулася Ваша мрія і всіх ізяславчан також, на десятій сесії міської ради прийнято рішення про створення комунального закладу «Палац Сангушків». Що можете розповісти про перспективи цього проєкту?
В 90-му році я зі своїм товаришем домоглися створення філії Кам’янець-Подільського державно-архітектурного заповідника в м. Ізяславі. Ми там працювали протягом 4-х років. Але фінансування не було, крім зарплати. І, дивлячись як на наших очах руйнувалися пам’ятки культури, ми не витримали й облишили цю справу.
І сьогодні це було б неможливо, якби не позиція народного депутата Копанчук Олени Євгенівни. Вона дає нам можливість заявити про себе на рівні Кабінету Міністрів, щоб нас почули і виділили з державного бюджету кошти. Завдяки цьому Палац Сангушків, каретний двір і місток можливо врятувати від руйнування, провести протиаварійні роботи, законсервувати в тому вигляді, який сьогодні є, і в наступному році почати реставраційні роботи. Протиаварійні та консервації роботи — це десятки років нашого міського бюджету, тому без допомоги держави ми цього зробити не зможемо. Але народні депутати хочуть допомогти нам потрапити до програми Президента «Велика реконструкція», лише тоді ми зможемо це питання вирішити. Але ми не можемо стати учасниками цієї програми без створення установи, без прийняття на баланс цієї садиби. Тому рішення сесії – це створення комунального закладу, оголошення конкурсу на виготовлення проєктно-кошторисної документації та виготовлення цієї документації. До кінця року нам можуть виділити близько 4-х мільйонів гривень на виготовлення документації.
— Очевидно, що є ще нереалізовані плани, поділіться, які перспективні для міста проєкти ви розглядаєте та яких наступних кроків від міської влади очікувати населенню?
Складно анонсувати те, що більшою мірою залежить від того, як це буде сприйнято депутатами на сесії. Хочеться, щоб пропозиції депутатів, міський голова мав можливість виконати. Моє особисте бачення розвитку громади я залишу при собі. Загалом, ми маємо технічно переоснастити наші комунальні підприємства, забезпечити можливість виконання їх статутних обов’язків і вимагати, щоб люди отримували кращу якість. Знаючи, скільки зловживань в попередні періоди було в лісогосподарському комунальному підприємстві, то зараз через кадрові зміни, через більш уважне вивчення та аналіз роботи, ми хочемо зробити їх більш прибутковими підприємствами, такі як державний «Лісгосп». І прагнемо, щоб вони брали участь в розвитку нашої громади своїми податками і наданням нам різних послуг. Головне, щоб у нас була можливість і бюджет. А розвиток інфраструктурних проєктів буде можливий тоді, коли наші комунальні підприємства стануть прибутковими.
Серед основних напрямків — зменшення та оптимізація видатків, розширення бази платників податків, приведення до прозорості всі процеси закупівель, витрат коштів громади.
Мешканці громади мають зрозуміти, що ми сьогодні живемо так, як працювали вчора, а завтра будемо жити так, як працюватимемо сьогодні.
- Бажаю Вам успіхів у поліпшенні нашої громади, а також позитивних результатів Вашої діяльності.
Дякую. А жителям громади час зрозуміти, що або ми всі будемо успішними, або збитковими.
Аліна Ріжко
