Ізяславська міська громада
Хмельницька область, Шепетівський район

Хрещатик - цікаві та маловідомі факти

Дата: 26.07.2021 08:57
Кількість переглядів: 16276

Фото без опису

Культурологічний проєкт 
«Україна надзвичайна: 30 неймовірних фактів про Україну»

Пропонуємо вашій увазі цікаві та маловідомі факти про головну вулицю Києва, про які більшість із вас і не знали!

Не вулиця, а Яр

Назва вулиці Хрещатик походить від місцевості Хрещата долина (або Хрещатий яр). У перспективному плані міста 1837 року вулиця була вказана як Хрещатицька. Пізніше назва трансформовані в Хрещатик.

Всі назви Хрещатика

У 1923 році Хрещатик був перейменований у вулицю Вацлава Воровського («радянський»  дипломат, який був убитий в Лозанні емігрантом-білогвардійцем), але в липні 1937-го вулиці повернули історичну назву Хрещатик. Чому?

Цікаво, що навіть за 15 років «радянської» влади назва не прижилася, і вулиці повернули її колишню назву, через те що кияни продовжували називати її Хрещатиком. В період гітлерівської окупації Хрещатик назвали «Фон Ейхгорнштрассе» - за прізвищем кайзеровского (німецького) головнокомандувача, убитого в Києві в 1918 році. Але в побуті вулицю продовжували називати Хрещатик.

Одним з найстаріших назв місцевості Хрещатика було Перевесище - те, що сталося саме від «переважування» мереж для лову звірів.

Найширша вулиця Європи

Хрещатик є найкоротшою (1,2 км) і одночасно найширшю головною вулицею в Європі (ширина 75 м, в деяких місцях досягає 100 м).

Язичницька вулиця

За весь час існування на Хрещатику ніколи не було церков. При тому що в 1917 році в Києві їх було більше 300.

Це повністю спростовує версію, що вулицю назвали так, тому що князь Володимир тут хрестив Русь.

Історія Хрещатика

За часів Київської Русі район, де розташований сучасний Хрещатик, був просто долиною, покритої густим лісом, в якій протікав невеликий струмок. За часів стародавнього Києва це місце використовувалося для полювання, де жителі Києва розвішували і переважували спеціальні сітки, призначені для лову диких звірів у тому числі і птахів. Одним з найстаріших назв місцевості Хрещатика було Перевесище - те, що сталося саме від «переважування» мереж для лову звірів.

Трохи пізніше з'явилася назва-прабатько Хрещатика. «Хрещатою долиною» або Хрещатим Яром називали цю місцевість, через те, що вона була густо пересічена ярами. З 16-го по 18-е століття місцевість, місцевість, де знаходиться сучасний Хрещатик, пару раз змінювала назву - її називали то Евсейковою долиною, згідно іншого джерела - Пісками.

Також, існував великий струмок, який витікав з району, де зараз театр ім. Івана Франка. Даний струмок, протікаючи через всю місцевість сучасного Хрещатика,впадав у річку Клов де зараз розташована вулиця Басейна. Одночасно при цьому продила дорога в сторону Василькова. До 1806-го рік будівель, безпосередньо, на місці сучасного Хрещатика, практично, не було - в районі сучасного «Майдану» були захисні вали, а забудова до Хрещатика, ледь  доходила з боку сучасної вулиці Прорізної. Одним з елементів вала, що оточував Київ, були Лядські ворота - пізніше на їх місці були зведені Печерські ворота. На початку вісімнадцятого століття, з'явилася дорога з Подолу на Печерськ (сьогодні - це Володимирський спуск і вулиця Михайла Грушевського) і таким чином, почала формуватися сьогоднішня Європейська площа, початок Хрещатику.

Забудова тільки через 1000 років після заснування Києва
Цікаво, що тільки в самому кінці 18-го століття на Хрещатику стали з'являтися перші житлові будинки. Це більше ніж через 1000 років після заснування Києва. І це при тому, що в той час з Подолу Київ тягнувся аж до Куренівки, де були козачі курені.

Перший дім

Першим кам'яним будинком на Хрещатику стало подвір'я Головінського. Перші будинки Хрещатика були зведені в районі між Європейською площею і Майданом Незалежності, і доходили до вулиці Прорізної. Спочатку, забудовувалася права сторона, пізніше - і ліва. Перші житлові дерев'яні будинки з'явилися на Хрещатику в 1797 р (в районі між Європейською площею і Майданом Незалежності).

Перший київський театр

В 1803 році на розі Хрещатика і Трьохсвятительської вулиці було споруджено перший міський театр в Києві, вулиця отримала назву - Театральна . Пізніше, будівлю театру було знесено, а в 1851-му році на його місці побудували готель «Європейський», пізніше - Український дім. До 1830-х років Хрещатик повністю набуває статусу і риси вулиці, доходить до свого сучасного фінішу - Бессарабської площі. В цей же час в побуті вже була назва вулиці «Хрещатик», офіційно ця назва вулиця отримала в 1869-му році.

Київський трамвай другий в Європі

Історія київського трамвая також пов'язана, безпосередньо, з Хрещатиком - в 1890 році по вулиці був прокладений перший маршрут київської конки, з 1892-го року тут був запущений перший в Російській імперії і другий в Європі електричний трамвай.

Перший київський троллейбус

У 1936-му році Хрещатик заасфальтували, а трамвайна лінія була демонтована і замінена набагато менш шумним тролейбусом.

Знищення Хрещатика

Вересень 1941 року став для Хрещатика фатальним - переважна більшість будинків на вулиці і прилеглих до неї вулиць були підірвані, за наказом Москви, радянськими радіокерованими мінами (радянська пропаганда руйнування Хрещатика приписувала це німцям). Зроблено це було через кілька днів після того, як до Києва увійшли німці. Після підриву центр Києва ще декілька днів горів.

Нове обличчя Хрещатику

Після Другої світової війни Хрещатик мав страхітливий вигляд - він був, практично, повністю в руїнах. З безлічі побудованих будинків дорадянського періоду, до наших днів збереглося лише кілька будинків - на початку вулиці і біля перетину Хрещатика з бульваром Тараса Шевченка. В кінці 1940-х років було розпочато масштабну забудова Хрещатика в єдиному архітектурному стилі - так званому, «сталінським бароко» або стилем «сталінського ампіру». Саме таким Хрещатик постає перед нами сьогодні.

Хрещатик не вулиця, а річка?

Як ми вже писали, від театру ім. Франка по Хрещатику тік струмок. Він не був пущений в канаву подібно річці Глубочиці, а вільно стікав по вулиці вільним потоком.

Через це у киян були великі проблеми під час сильних злив. З сусідніх пагорбів струмок наповнювався водою і сильно розливався підтоплюючи будинки. В архівних документах навіть є згадки про те, що під час проливних дощів на Хрещатику запросто могли потонути повозки, запряжені кіньми і люди.
Таким чином під час дощів Хрещатик був глибиною у декілька метрів!
Так навесні 1840 року сягнув позначки 2,5 метри! Цей весняний паводок призвів до затоплення вісімнадцяти будинків і навіть людських жертв. Після цього лиха було збудовано велику цегляну трубу, куди й помістили непокірний струмок.

Утім Хрещатик не втихомирився, а «мстився» за свою свободу. Під час дощів зливостоки перетворювалися на справжні ріки, в яких, як стверджують дослідники, часто гинули люди і коні. Влада почала планувати будівництво ще більшої труби вздовж вулиці Хрещатик, але повінь на Хрещатику у 1889 році зупинила будівництво майже на 15 років.

Вдумайтесь - повінь на Хрещатику! 150 метрів вище рівня Дніпра!
У 1903 році встановили нові зливостоки для колектора і Хрещатик зникз лиця землі. До слова, він забирає життя киян і тепер: у червні 2008 року через зливу, під час якої колектор Хрещатика за кілька хвилин ущент заповнився водою, загинуло двоє молодих дигерів…

Дивно те, що мало хто знає про те, що під модними бутіками, ресторанами і дорогими автомобілями на Хрещатику досі тече цей струмок і він нікуди не подівся. Старий колектор неодноразово піддавався реконструкції і по сей день він приймає в себе води стародавнього струмка, направляючи його від Європейської площі під Хрещатиком і далі в річку Клов під бізнес-центром «Парус».    

 

#УкраїнаНадзвичайна   

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь