Житнов Андрій Володимирович

позивний "ДЄД"

Дата та місце народження: 28 жовтня 1977 р. в м.Конотоп Сумської області.

Дата та місце загибелі: 26 лютого 2025 р. на Сумщині

Звання: солдат

Посада: робітник підсобний, водій

Підрозділ: інженерно-ремонтна майстерня інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти

Обставини загибелі: загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині

Сімейний стан: залишились мама, три донечки Зоряна, Уляна та Мілана, молодші брат та сестра, племінники

Місце поховання: с.Білижинці Двірецького старостинського округу  Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

• Ще коли був маленьким хлопчик, разом із батьками переїхали з Сумщини на Ізяславщину, в с.Білижинці Двірецького старостинського округу;

• Навчався в Двірецькій сільській школі (закінчив у 1993 р.);

• Продовжив навчання в Михнівській сільській школі, котру закінчив у 1995 році;

• Андрій з раннього дитинства любив працю. Коли батько будував будинок, він після уроків завжди був на будівництві і допомагав;

• Після закінчення Михнівської середньої школи проходив строкову службу в армії;

• 1998 року закінчив Березнівську школу лісника;

• після закінчення Березнівської школи лісника служив за контрактом в м.Ізяслав;

• У 2001 році працював в Шепетівському лісовому господарстві;

• Потім одружився, з’явились на світ троє донечок;

• У 2005 році працював охоронником в м.Полтава;

• У 2006 році вирішив зайнятись справою по душі: поїхав до Києва на будівництво, де працював до початку повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України;

• У 2008 році сім’я Андрія придбала будинок в с.Михнів, де прожили з родиною 8 років.

• Обожнював своїх донечок, намагався дати їм все найкраще. Тому в 2015 році вирішив винайняти житло у Києві (де працював) і забрати родину до себе, щоб бачити як ростуть його дітки.

• Андрій був добряком, мав багато друзів;

• З перших днів повномасштабного вторгнення окупантів на територію України став на захист Батьківщини, долучившись до десантно-штурмових військ.

• Боронив свою державу в одних із найгарячіших точок України -  Харківщина, Запоріжжя, Донеччина та інші.

Хобі:

Любив збирати гриби і рибалити;

Вміло майстрував з дерева.

Відзнаки бійця

нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій» (за життя)

Посмертно був нагороджений відзнакою від командира 33 окремого інженерного батальйону