Прокопчук Володимир Йосипович

позивний "БАТЯ"

Дата та місце народження: 19 липня 1965 року. с. Пяннє (Радянське) Рівненської області

Дата та місце загибелі: 28 липня 2022 року помер від отриманих травм на передовій

Звання: сержант.

Посада: командир

Підрозділ:  авіавідділення взводу забезпечення евакуаційної роти

Обставини загибелі:  28 липня 2022 року

Сімейний стан: залишились дружина, повнолітні діти Олександр та Олена, 4 братів

Місце поховання: місцеве кладовище ("калініна") с.Білогородка Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

• У період з 1973 року по 1980 рік навчався в середній школі в с.Радянське (9 класів);

• У 1980-1983 рр навчався в Клеванському ПТУ на спеціальність «машиніст-тракторист» широкого профілю;

• У родині воїна було 5 дітей – Володимир середній із них. Та не зважаючи на різницю у віці, усі хлопці були одним цілим, стояли горою один за одного. І так протягом усього життя;

• У період 1983-1985 рр служив в армії на Львівщині;

• по завершенню служби працював у ТОВ "Сільгоспхімія" на Рівненщині, де познайомився із майбутньою дружиною;

• У лютому 1986 року одружився із коханою жінкою, проживали у м.Рівне;

• у 1994 році повернувся із родиною до малої Батьківщини своєї дружини - в с.Мирне Ізяславського району, де прожили 10 років;

• працював в Ізяславському лісгоспі;

• з часом переїхав на постійне місце проживання в с.Білогородка, де працював в МХП "Рідний край";

• Хобі: затятий пасічник;

• Улюблена страва: борщ коханої дружини;

• Власноруч викопав та облаштував криницю на 17 кругів;

• Коли російські окупанти напали на  територію України, Володимир як патріот пішов захищати свою Батьківщину. Був на фронті на Харківщині;

• був у танковій бригаді;

• Під час боротьби із російськими окупантами Володимир ризикуючи своїм життям врятував мале цуценя;

• у травні 2022 року був поранений, внаслідок чого повернувся додому на лікування, проте... 28.07.2022 р. серце воїна перестало битись.

У вересні 2022 року учні Білогородського ліцею долучилися до патріотичного онлайн-забігу у пам'ять про загиблих воїнів «Шаную воїнів, біжу за героїв України». Цей забіг - традиція щорічного вшанування пам'яті полеглих воїнів.

Школярі присвятили свій забіг новітнім Героям-односельчанам Володимиру Прокопчуку та Андрію Ткачуку, які героїчно захищали від російських окупантів нашу Батьківщину,  нашу свободу, наші мрії, наше майбутнє. Та, на жаль, стали небесними ангелами-захисниками.

На спомин про загиблих бійців учасники забігу пробігли дистанцію 2 км.

Участь кожного учасника бігу - це безцінний внесок у справу збереження пам'яті про загиблих Героїв!

Ми пам’ятаємо загиблих!