Пілоти залишаються навічно у небі…
Війна — страшна. Вона не просто руйнує міста і села, не просто перетворює вулиці на згарища, а долі — на попіл. Найболючіше те, що вона забирає найдорожче — життя. І з цим неможливо змиритися. Можна звикнути до сирен, до темряви, до втрат майна чи безсонних ночей, але навчитися жити БЕЗ тих, хто був сенсом, світлом, гордістю — неможливо.
02 травня — день, який навіки закарбувався болем у серці Ізяславщини. Саме в цей день три роки тому чорна звістка розірвала спокій — у бою з російськими окупантами, захищаючи незалежність і свободу України, загинув капітан Збройних Сил України, пілот з Ізяслава — Віталій Сізов.
38 років… Молодий, сильний, сміливий. Його серце билося в унісон із шумом турбін, його душа належала небу. Він не просто керував бойовим літаком — він жив кожним польотом, кожною місією, кожним бойовим вильотом, яким наближав Перемогу над окупантами. На одному із найнебезпечніших напрямків фронту, під шквальним вогнем ворога, його життя обірвалося. Обірвалося, але не зникло. Бо пілоти не вмирають. Вони йдуть у небо — туди, де немає болю, але є вічна висота і свобода…
Річниця загибелі Віталія — це річниця тиші без його голосу. Річниця болю без його обіймів. Річниця БЕЗ — без нього… Та разом з тим — це і річниця пам’яті, вдячності й гордості. Пам’яті про справжнього Героя, який віддав своє життя, аби ми могли жити. Вдячності за мужність, честь і вірність присязі. Гордості за те, що він — українець, земляк.
Віталій став частиною небесної ескадрильї — тієї, що оберігає з висоти кожного з нас. Його постать — в уяві, в серцях, у граніті. Монумент, що вшановує його подвиг, — такий же непохитний, як дух нашого захисника. Він нагадує: свобода коштує життя наших земляків, а Герої — навіки у вдячних серцях українців.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку Воїна Світла, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям.
Низький уклін тобі, капітане. За небо, яке ти оберігав. За землю, яку ти не покинув у скруті. За Україну, за яку ти віддав життя.
