Ізяславська громада – серце мистецтва: обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності став тріумфом юного таланту і патріотизму
24 квітня 2025 року Ізяславська громада перетворилася на справжню мистецьку столицю Хмельниччини — саме тут, у стінах Ізяславського будинку творчості дітей та юнацтва, відбувся обласний огляд-конкурс художньої самодіяльності. Це було не просто творче змагання — це був вибух емоцій, кольорів, звуків і безмежної дитячої енергії, що злетіла над Ізяславом разом із піснями, танцями та гучними оплесками!
Зала зустрічала гостей атмосферою радості та натхнення. Ще до початку концертної програми кожен міг поринути у світ дитячої фантазії, споглядаючи дивовижну виставку творчих робіт, створених руками юних майстрів. Тут оживали барви, техніки й образи, а творча фантазія юних майстрів вражала розмаїттям та глибиною.
Та справжній мистецький запал розгорівся на майстер-класах, які стали справжніми лабораторіями творчості! Тут можна було не лише споглядати, а й зануритися в магію творчості. Юні умільці навчали об'ємному малюванню, імітації вітражу на склі за допомогою акрилу, створенню оригінальних персонажів та розвиваючих іграшок. Також можна було опанувати мистецтво виготовлення ніжних квітів з тканини та елегантних квітів з атласних стрічок, плетіння бісеру, спробувати свої сили у ліпленні з солоного тіста, вивчити основні вузли макраме, створити цікаві поробки з гіпсу та навіть навчитися готувати корисні солодощі. Для любителів прикладного мистецтва були представлені майстер-класи з виготовлення ароматних бомбочок для ванни та створення аромасаше з бджолиного воску. Все це не просто розваги, а справжнє занурення у світ прикладного мистецтва, де кожен міг розкрити свій внутрішній потенціал і торкнутися чогось нового.
Та справжній шквал емоцій подарували театральні постановки. Глибока, зворушлива вистава «Добро перемагає зло» у виконанні гуртка «Ляльковий театр» під керівництвом Ірини Карпіної стала не просто спектаклем — вона торкнулася сердець і нагадала: світло завжди перемагає темряву, як Україна — агресора. Маленькі актори блискуче втілили образи, вкладаючи в кожну репліку щирість, дитячу безпосередність і віру в добро.
А як же глядачі реагували на виставу «За двома зайцями»? Сміх, оплески, захват! Театр «Дивограй» Ізяславського ліцею №2 імені Олександра Кушнірука, керований Людмилою Грубіян, перетворив сцену на вир народного гумору й таланту. Колоритні персонажі, яскраві діалоги, жива емоційність — усе викликало захоплення й гордість.
Та справжній феєрверк емоцій розгорнувся під час концертної програми. 24 художні номери — 24 вибухи натхнення! Глядачі із захопленням сприймали кожен виступ, що вибухав енергією, щирістю, патріотизмом. Хореографічні колективи вражали розмаїттям: ніжні народні танці чергувалися з драйвовими сучасними ритмами, доводячи, що танець — це мова душі.
«Барвограй» під орудою Зоряни Куземи дарував глядачам красу українського народного танцю, а «Плеяда» Руслана Куземи — грацію бальних композицій. У кожному русі — душа, у кожному жесті — любов до України.
Не менш зворушливими стали виступи фольклорних колективів. Зразковий колектив «Зорянка» (керівник Клавдія Бернадська) та «Калина-малина» (керівник Наталія Міщук) наповнили простір автентичним українським співом, торкнулися струн сердець, повертали нас до джерел, до тієї душевної сили, яку не зламати. Їх спів — то були не просто пісні, а гімн рідній землі, її нескореному духу.
Юні читці декламували вірші, пронизані патріотизмом, болем війни і надією на перемогу. Їхні голоси лунали як голос майбутнього покоління, що вже сьогодні виборює право жити у вільній, сильній країні.
Інструментальні композиції наповнювали залу звуками гармонії й майстерності. Захоплювали не лише точністю, а й глибиною виконання.
Цей день став маніфестом: діти Ізяславщини — це не просто надія на майбутнє, це вже сьогодення, яке творить культурну і духовну силу громади. У кожному номері, кожному творі, кожному погляді юного учасника палахкотіло незгасиме світло — світло любові до мистецтва, до рідної землі, до України.
Ізяславська громада пишається своїми талантами. І ця мистецька подія — це не лише конкурс, це виклик буденності, гімн дитинству, оду волі та натхнення. І, як сказала одна з глядачок, виходячи із зали: «Якщо в нас такі діти — ми непереможні!».
