Річниця скорботи, гордості та вічної пам’яті
26 квітня — день, коли небо Ізяславщини темніє від болю. День, коли ми схиляємо голови в глибокій скорботі, згадуючи двох наших Воїнів Світла, котрі віддали найдорожче — свої життя — за свободу рідної землі, за мирне завтра для кожного з нас. Сьогодні — річниця смерті Воїнів Світла, наших земляків, справжніх Синів України:
🔹 Ростислава Сергійовича Оніщука, 43-річного ізяславчанина, стрільця-помічника гранатометника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону, який поліг 26 квітня 2024 року на Луганщині, боронячи країну від навали російських окупантів.
🔹 Василя Васильовича Остащука, 48-річного навідника зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 101 окремої бригади, родом із Ізяславщини (село Сошне). Його життя обірвалося 26 квітня 2023 року — під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Це — річниця гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті. Це — непоправна втрата для побратимів, друзів, сусідів, односельчан… Та найбільше — для родини.
Час не стирає біль. Немає таких слів, що могли б втамувати горе, загоїти рану втрати. Але є пам’ять. Є шана, яку носимо в серці щоденно.
Герої не вмирають. Бо куля душі не вбива. Їхні імена — живі. Їхнє життя — безсмертне.
Вічна шана Воїнам Світла з Ізяславщини.
