Біль, що нестерпно пронизує серця: ще одна втрата Героя
Жорстока війна продовжує ламати долі та залишати за собою невимовний біль. Ще одна мати почула найстрашніші у своєму житті слова: «Ваш син загинув…».
Виконуючи священний обов’язок військової служби, 3 січня 2025 року на Сумщині пішов у вічність наш земляк - 30-річний мешканець села Ріпки, захисник України Михайло Палуб.
Воїн Світла був не просто стрільцем взводу – він був людиною, яка всім своїм серцем і відвагою стояла за майбутнє нашої країни. Молодий, сповнений мрій і планів, він став символом нескореності й відданості. Ще з перших днів війни у 2014 році Михайло добровільно став на захист рідної землі, розуміючи, що свобода й незалежність потребують сміливих і жертовних людей.
Відвага воїна Світла та його любов до України надихали побратимів. Він був справжнім патріотом, для якого захист рідної землі став найважливішою місією життя. До останнього подиху Михайло боронив нашу свободу, не шкодуючи себе. Але війна, безжальна і невблаганна, забрала його у нас.. Збрала не лише його життя, а й його мрії та майбутнє.
Сьогодні плаче вся Ізяславська громада. Сльози матері, яка втратила єдину кровинку - сина, сльози друзів і побратимів – це біль, що неможливо вгамувати словами. Ніхто і ніщо не зможе повернути Михайла, але пам’ять про нього житиме в наших вдячних серцях вічно.
Ми схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині й близьким Героя. Нехай світлі спогади про його подвиг і людяність будуть сильнішими за смерть. Нехай його відданість і любов до України стануть дороговказом для кожного з нас.
Про церемонію прощання та чин похорону буде повідомлено додатково.
Михайло, спочивай з миром… Ти назавжди залишишся в наших серцях. Герої не вмирають!
