За нас віддали, аби ми мали світле майбутнє
З гордістю та щемом у серці пам'ятаємо усіх наших новітніх Героїв - справжніх патріотів, які стали без вагань до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, віддавши найдорожче, що мали, - власні життя. За нас віддали, аби ми мали світле майбутнє.
Сьогодні, 11 липня, - річниця від дня загибелі нашого земляка, 37-річного ізяславчанина, солдата, сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу штурмового батальйону Лобчука Івана Васильовича. В нього було чимало планів на майбутнє. Проте повномасштабне вторгнення росії на територію України змінило його життя зі звичного та мирного на тривожне, сповнене небезпек, воєнне… Нашому земляку-оборонцю довелось відправитись у самісіньке пекло, де велися запеклі бої за волю матері-України. Суворий час вимагає саме таких людей, спроможних поєднати глибокий патріотизм, відданість присязі, надзвичайну особисту хоробрість та готовність до самопожертви.
Минув рік, а ми, земляки, у безпеці, тому що небо над нами і нашу землю захищають відважні оборонці України і той Небесний легіон, до якого, на жаль, приєднався Іван Лобчук. Наш земляк любив свою Батьківщину і вірив до останнього про перемогу України над заклятим ворогом... Іван був одним із нас, а боровся за всіх, за наше мирне та щасливе майбутнє.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку загиблого бійця, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за молодим втраченим життям.
Пам’ять про кожного нашого новітнього Героя живе і житиме вічно в їхніх героїчних вчинках, патріотизмі, жертовності і любові до України.
