Війна не має жалю ні до кого
Болюча туга полонить душі українців, бо чисельність загиблих оборонців не спиняється… Війна не має жалю ні до бійців, ні до тих, хто очікує повернення своїх рідних і близьких із поля бою. Вона безжально обриває струни, які творили життєву пісню Новітніх Героїв. Не судилося сповна виконати своє життєве соло й нашому Воїну Світла - 44-річному жителю с.Покощівка, старшому солдату, кулеметнику першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти Гуцулюку Олександру Володимировичу.
09 листопада минає рік із дня, коли на Донеччині чорні та криваві руки окупантів обірвали життя відважному синові України. Від бойових травм, несумісних з життям, зупинилося серце нашого земляка, котрий мужньо і непохитно, до останнього свого подиху боронив Батьківщину, зі зброєю в руках відстоював свободу та майбутнє кожного українця. З того злощасного дня розпочався відлік днів без Олександра…
Віддати данину глибокої вдячності новітньому Героєві, який у розквіті літ віддав своє життя за вільну і соборну Україну, прийшли рідні, друзі, побратими, небайдужі мешканці Ізяславщини.
Розділяючи з рідними скорботу та біль втрати, присутні вшанували пам’ять бійця та всіх полеглих захисників України хвилиною мовчання, поклали квіти до могили нашого земляка та теплими словами згадували присутні свого Героя.
Річниця загибелі Воїна Світла – це нелегка дата, котра нагадує нам про значимість миру та свободи, а також про важливість збереження духовної спадщини наших Героїв для наступних поколінь. Адже їх справи мають продовжуватись не тільки на фронтах війни, а й в майбутньому мирному житті. Має бути завершено все те, що хотіли і планували зробити герої-захисники, які віддали своє життя за Україну, за своїх рідних, за нас з вами.
