Річниця втрати і болю…
9 років триває жорстока, підступна війна на території України... Українські Герої сьогодення зі зброєю в руках захищають свою Батьківщину від російської нечисті, котра століттями намагається стерти з лиця землі все пов’язане з Україною: народ, культуру, традиції. За існування суверенної та незалежної держави український народ платить надвисоку ціну - власним життям.
Сьогодні Ізяславська громада вшановує пам'ять Героя сьогодення – сержанта 140 центру спецпризначення військової частини А 0661 Кобернюка Василя Івановича, який 24 липня 2014 року віддав своє життя за незалежну Україну. Рівно дев’ять років, як кривава рука російського окупанта забрала у матері – сина, у військовослужбовців — побратима та друга, в Батьківщини — сина й воїна.
У далекому 2014 році наш оборонець-земляк прийняв доленосне рішення - взяти до рук зброю і піти захищати від ворожої навали рідну землю. Та, на жаль, безжальна смерть наздогнала захисника в зоні проведення бойових дій.
Василь загинув у тому віці, коли життя тільки починається. Його планам та мріям не судилося здійснитися, але він загинув, щоб жили ми, жили у вільній державі, будучи достойними цього безсмертного подвигу…
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку полеглого захисника, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за молодим втраченим життям.
Мешканці Ізяславщини низько схиляють голову перед мужністю, силою духу, коротким, але таким героїчним життям, покладеним задля того, щоб кожен українець міг вільно жити в незалежній, миролюбній країні.
Доки живе пам’ять про наших Новітніх Героїв, доки вони безсмертні у наших серцях!
