14 травня – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
У 1939–1944 роках, під час нацистської окупації території України, відбулося масове знищення євреїв, що входить у трагедію Голокосту. Українські події окремі історики називають «Голокостом від куль». В Україні допомога євреям була набагато складнішою й небезпечнішою у порівнянні з іншими місцями окупованої Європи. На території України усі мешканці, які надавали будь-яку допомогу євреям, наражалися на смертельний ризик. Нацисти карали не тільки ту людину, що надавала допомогу, але й усю її родину. Незважаючи на тисячі жертв, масові екзекуції та в’язниці, євреям надавалася допомога. На знак поваги до українських громадян, що рятували євреїв від знищення нацистами, до їх співчуття та солідарності, 2 лютого депутати Верховної ради прийняли постанову про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нею було встановлено відзначення щорічно 14 травня Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Раніше в календарі пам’ятних дат був тільки день пам’яті жертв Голокосту.
У 1953 році для вшанування пам'яті жертв і героїв Голокосту рішенням Кнесету був заснований Яд Вашем - офіційний меморіал в Єрусалимі (Ізраїль), присвячений жертвам Голокосту. Одним з положень рішення було вшанування «Праведників народів світу». Праведником, згідно з рішенням, визнавалися неєвреї, що ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. В 1953 році під юрисдикцією Верховного Суду Ізраїлю було створено комісію, в обов'язки якої входить надання почесного звання «Праведника народів світу». У своїй роботі комісія керується певними критеріями, скрупульозно вивчаючи всі документи, свідчення тих, хто вцілів, та інших очевидців, оцінює історичні обставини й ризик для рятівника, на підставі чого вирішує, чи відповідає той чи інший випадок необхідним критеріям.
Щоб отримати відзнаку «Праведника», особа має задовольняти кілька вимог:
- тільки єврейська спільнота може висунути кандидатуру;
- не беруться до уваги ті, що допомагали своїй родині, чи євреї, навернені в християнство;
- допомога мала повторюватись і/або бути значною;
- допомога мала надаватись без очікування будь-якої фінансової компенсації (хоча покриття витрат на їжу та проживання вважається допустимим).
Особа, що ризикувала, рятуючи євреїв під час Голокосту, та визнана Праведником народів світу, отримує в нагороду іменну медаль, почесний сертифікат і право додати своє ім'я до написаних на Стіні Честі в Саду Праведників у Яд Вашемі в Єрусалимі (останнє замість висадження дерев, від чого відмовились через брак місця). Рятівники або їхні найближчі родичі отримують нагороду під час церемонії в Ізраїлі або в своїх країнах в приміщеннях Ізраїльських дипломатичних представництв. Ці церемонії проводяться в присутності місцевих урядових представників і широко висвітлюються в медіа.
Згідно із законом Яд Вашем уповноважений «надавати почесне громадянство Праведникам народів світу на знак визнання їхніх дій, а якщо вони померли, пам'ятне громадянство держави Ізраїль». Кожний, визнаний Праведником народів світу, має право на сертифікат від Яд Вашему. У разі його смерті, його найближчому родичу надається право на визнання пам'ятного громадянства за померлим. Одержувачі, що вирішили жити в Ізраїлі, отримують пенсію у розмірі середньої заробітньої платні, безкоштовне медичне обслуговування, а також допомогу у веденні господарства та медичному догляді.
За даними Яд Вашем станом на 01 січня 2020 року звання «Праведник народів світу присвоєно» 27 712 особам. На прохання Датського підпілля його члени, що брали участь в порятунку єврейської общини, були відмічені групою, а не індивідуально.
Серед тих хто носить це звання є 12 представників Ізяславщини, які рятували євреїв в роки ІІ світової війни та були удостоєнні звання «Праведник народів світу».
Протягом тижня триватиме культорологічний поєкт "Марафон історій. УКРАЇНЦІ РЯТІВНИКИ" присвячений Дню пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
10.05.2021 р.
