На Ізяславщині вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру та Голокосту в Україні
29-30 вересня вшановуються 80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру міста Київ (29–30 вересня 1941 року).
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Трагедія стала символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.
Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації Києва.
Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали “гросакцією” (“велика акція”, від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв нацизму.
Провідна роль у розстрілах кінця вересня початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру належить зондеркоманді 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.
Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
29 вересня Ізяславський міський голова Сергій Шлегель, заступник міського голови Леся Божко, начальник відділу організаційно-кадрової роботи апарату виконкому міської ради Ірина Літвінчук, голова ветеранської організації Ізяславської міської територіальної громади Лідія Загоруй поклали квіти до місця поховань жертв нацистів з числа цивільного єврейського населення Ізяславського краю поблизу села Сошне (де до них долучились староста сіл Сошне, Заріччя, Іванівка, Криволука Петро Конончук, працівники закладів культури села, комунального підприємства "Сошне") та до місця поховань жертв нацистів з числа цивільного єврейського населення Ізяславського краю на південній околиці міста Ізяслав.
Цього ж дня група учнів Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №2, ліцей» імені О.Кушнірука на чолі із заступником директора закладу із виховної роботи Вікторією Загаєцькою провели велопробіг до меморіальних місць Ізяслава пов’язаних із подіями Голокосту на Ізяславщині.
Пам’ять про Голокост і Бабин Яр, зокрема, це також вшанування рятівників, Праведників народів світу. Це почесне звання присуджують з 1963 року людям, які в роки нацистської окупації рятували євреїв від переслідувань та загибелі. Сьогодні Україна посідає четверте місце за кількістю Праведників народів світу серед країн, в яких встановлено факти порятунку євреїв. Станом на 1 січня 2021 року відомо імена 2673 Праведників з України. Серед них, на даний час 12 осіб з Ізяславщини, які врятували євреїв у воєнний час у період Другої світової війни.
#Бабин_Яр_пам’ятати_по_українськи
