Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
«З родини йде життя людини», – говорить народна мудрість. В ній дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра.
На жаль, не всім даровано таке щастя. Відсутність батьківського тепла, маминої колискової на ніч, іграшок та подарунків на свята від рідних – усе це є життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Коли неможливе зростання в рідній сім’ї, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
В Україні існує чотири таких форми сімейного влаштування. За їх пріоритетністю перелік такий: усиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.
Усиновлення – це форма виховання, за якої дитина у правовому відношенні повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновлювачів батьків, рідну сім’ю. І є безперечно найкращою для дитини. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та біологічних дітей.
Опіка – встановлюється над дітьми віком до 14 років, піклування - над дітьми віком від 15 до 18 років.
Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім’я, яка створюється за бажанням подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як п’ять дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
Метою утворення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.
Прийомні діти та діти-вихованці виховуються у прийомній сім’ї чи дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а у разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. За ними зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.
Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення за надання послуг у прийомній сім`ї у розмірі 35% від розміру соціальної допомоги на дитину, але не більше півтора прожиткові мінімуми для працездатної особи.
Якщо у Вас виникло бажання допомогти дитині, яка залишилася без батьківського піклування і Ви хочете взяти її у свою родину, за детальнішою інформацією звертайтеся до відділу «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради за адресою: вул. Шевченка, буд. 10-В, м.Ізяслав.
Відділ «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради
