Зміни щодо користування землями сільськогосподарського призначення
28 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон №1423-ІХ “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”, який набрав чинності 27 травня.
Закон передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності органів місцевого самоврядування. Винятком мають стати землі, необхідні державі для виконання її функцій. До таких відносяться землі Міноборони, природоохоронного фонду, державних установ, підприємств та організацій.
Згідно з документом, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до їх повноважень.
Також документ дозволяє органам місцевого самоврядування змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності. Крім того, місцева влада зможе затверджувати плани детального планування території за межами населених пунктів. У законі йдеться про те, що “проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім земельних ділянок державної або комунальної власності), цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення”.
Згідно із законом, поділ та об’єднання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, можлива лише за згодою землекористувача або заставодержателя. Згоду потрібно буде затверджувати нотаріально. Крім того, земельні ділянки можна об’єднувати, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу чи об’єднання землі сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
Закон передбачає, що приватну землю сільськогосподарського призначення можна буде відчужити лише за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.
Також у законі вказано, що “земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року".
При цьому громадяни не зможуть взяти в оренду для городництва ділянку понад
Також закон передбачає: надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграцію та уніфікацію землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою; зменшення ризиків хабарництва та корупції.
Закон передбачає обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, у документі йдеться, що особливий режим охорони, відтворення і використання таких земель “поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об’єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення”.
