Ще одна душа воїна відлетіла у небесну височінь
Ще зовсім недавно ми жили під мирним небом, радісно зустрічали світанки, ростили дітей, але в один день наше життя стрімко змінилося… Нахабно увірвались на територію нашої Батьківщини непрохані гості із кривавою війною на десятиліття. Горе, скорботу та втрати приносить війна в українські родини, зокрема й нашої громади…
Ще одна душа воїна Ізяславщини відлетіла у небесну височінь і поповнила Небесне військо. Вчора, 11 грудня, відбулась церемонія прощання із померлим 31-річним воїном-ізяславчанином, гранатометником механізованої роти механізованого батальйону Федоращаком Володимиром Степановичем. Невблаганна доля забрала його, передчасно обірвавши нитку життя бійця 23 листопада на фронті Харківщини.
Нескінченний потік людей до домовини та море сліз... Чин похорону нашого захисника звершили священнослужителі Православної Церкви України. Стоячи на колінах та схиливши голови у великій скорботі, місцеві жителі проводжали в останній шлях Воїна Світла, коли військові несли на руках труну покійного...
Востаннє відлунав сумний трикратний збройний салют за сином України, за братом, товаришем, земляком… Рідна земля Ізяславщини прийняла тіло свого бійця, поруч із його батьками. Важко впустити у свідомість слова «ніколи», «назавжди»... До втрати близької людини ніколи не можна бути готовим, адже з нею йде частинка нашої душі.
Тепер Володимир – навічно з небесною вартою. Немає жодного людського слова, яке б могло утішити скорботну родину бійця, адже ця рана ніколи не загоїться. Проте добрий, світлий спомин про покійного воїна назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто знав, любив та шанував його.
