Розіп’ятий на згарищах день
До Дня пам’яті спаленого села
Друга світова війна так чи інакше торкнулася кожного українця: хтось боровся з окупантами у лавах Червоної армії, чинив опір у радянських підпільно-партизанських та українських націоналістичних формуваннях, працював у радянському тилу, хтось переніс усі жахи нацистського «нового порядку» на окупованій території. Трагічною сторінкою закарбувалися події тих років і в історії Ізяславської міської територіальної громади.
Спалення сіл окупантами офіційно вважалося засобом боротьби проти нападів партизан на нацистські установи чи військові частини. Жорстока розправа над жителями нашої громади – один із найтяжчих злочинів тогочасних ворогів.
3 лютого в далекому 1944 році під час нацистської окупації село Сошне перетворилося на суцільне згарище. Того дня вогнем карателя було знищено 222 домогосподарства, вціліли лише церква та одна хата. Більшість жителів села врятувалась втечею до лісу. Проте під час цієї страшної трагедії було вбито 4 місцевих жителів.
Щороку у цей пам’ятний день, в центрі села Сошне, біля пам’ятного обеліску - у священному для мешканців села місці збираються жителі села, представники громадськості, щоб вшанувати світлу пам'ять закатованих людей під час Другої світової війни. І ця традиція, як і сама пам'ять, продовжує жити у наступних поколіннях.
Цей рік не став винятком. У рамках відзначення Дня пам’яті спаленого села біля пам’ятного знаку загиблим односельчанам відбувся меморіальний захід. Присутні учасники вшанували загиблих земляків хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника жертвам трагічних подій Другої світової війни.
Під час заходу, згадуючи про ті далекі часи, було зазначено, що нацисти спалювали міста і села, знищували дітей і жінок, людей забирали в нацистське рабство, грабували, мордували, виганяли з рідних домівок. На жаль, історія знову повторюється, тільки ворог вже зі сходу. Для окупантів завжди пріоритетом було знищення національно-визвольного спротиву українців за свою державність. Пам'ять про трагедію села Сошне, страшну долю інших українських сіл згуртовує нас як єдиний український народ. Ми завжди пам’ятатимемо якою ціною здобули перемогу у далекому 1945 році і якою ціною виборюємо кожен клаптик української землі зараз. Світла пам’ять про співвітчизників та визволителів навіки житиме у наших серцях.
Також пропонуємо уривки спогадів очевидців тих кривавих подій Другої світової
