Попіл стукає в наші серця
До Дня пам’яті спаленого села
Чим далі в минуле відходять грізні обриси Другої світової війни, тим повніше осягаються наступними поколіннями людські трагедії, які ця війна спричинила. Загибель мільйонів солдатів на фронтах, втрати учасників партизанського руху, зруйновані людські долі… Надзвичайно болюче вражає знищення цивільного населення, що набуло катастрофічних масштабів на окупованих фашистами українських землях. Серед найбільш жахливих злочинів окупантів — сплановані акції фізичного знищення населення сіл, таким чином карателі намагались приховати сліди своїх злочинів, викреслити з історії життя цілої територіальної громади. Не стала виключенням і Ізяславщина, яка не один рік перебувала в нацистській окупації. Зокрема, вражає своєю жорстокістю факт знищення села Білотин. Село, де вчора вирувало життя, протягом однієї «чорної» ночі перетворилося в попіл (спалено 62 двори, вбито 4 жителів села).
Село Білотин витерпіло свою Голгофу й зуміло воскреснути, відродитися з попелу, згарища й руїн, щоб творити власний подальший шлях. І тільки скорботна пам’ять та могили жертвам нацизму не дадуть забути про криваві злочини німецьких окупантів.
22 січня 2022 року мешканці села Білотин зібралися біля обеліска воїнам-односельчанам, щоб вшанувати їх пам'ять, ще і ще раз нагадати правду про історію знищення поселення.
Ми, нащадки, повинні знати і пам’ятати своє минуле про те, якою ціною дісталася нам сьогоднішня незалежність України і, найголовніше, ми не маємо права допустити цього і тепер.
