A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ізяславська міська громада
Хмельницька область, Шепетівський район

Цікаві факти про Софіївський собор у Києві

Дата: 09.08.2021 08:13
Кількість переглядів: 493

Культурологічний проєкт 
«Україна надзвичайна: 30 неймовірних фактів про Україну»

 

Напевно, у кожного народу є своя культова споруда, що зберігає в собі духовний зв’язок поколінь.

Для українців це Софія Київська – осередок духовного життя. Іноземні загарбники неодноразово перетворювали на попіл столицю України.

Але, не дивлячись на пожежі, стихійні лиха, війни і катастрофи, як і раніше, непорушним оберегом на берегах Дніпра стоїть Софійський Собор.

 Софія Київська – одне з 100 чудес світу, яке охороняється ЮНЕСКО. Це найстаріша споруда Києва.

До сьогодні історики не можуть зійтися на єдиній думці щодо дати заснування собору. Одні вважають, що перший камінь Церкви Святої Софії був закладений в 1037 році. Головним джерелом інформації для них є Повість врем’яних літ. Однак, інші літописи вказують, що за 20 років до цієї дати, в 1017 році, розпочато будівництво.

 Назва собору “Софіївський” походить від грецького слова “софія”, що в перекладі означає “мудрість”. Присвячений “мудрості християнського вчення”, собор, за задумом творців, мав утверджувати християнство на Русі.

Тут відбувалися церемонії “посадження” князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін Софіївського собору збиралося київське віче; при Софіївському соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома у Київській Русі бібліотека.

Письмові джерела історії XI століття інформують, що Ярослав Мудрий лише продовжив справу свого батька Володимира Великого. Подібна інформація ставить під сумнів не тільки рік заснування 1017 або 1037, а й особистість того, хто звелів побудувати головну святиню країни. Насправді, в офіційних історичних колах прийнято вважати, що саме Ярослав був засновником храму.

Матеріалу для будівництва не вистачало, тому від гостей стольного граду, які в’їжджали на візках, вимагали своєрідну данину: кілька каменів. При створенні Софійського Собору використовувалася візантійська техніка кладки.

З перших років існування Собор Святої Софії став не лише головним духовним, культурним, а й політичним центром Київської Русі. На площі перед ним зустрічали іноземних послів, проводили віче. Там здійснювали «посадку» князів на престол. Перша бібліотека була зібрана саме в підвалах святині. За описами очевидців, вона містила понад 1000 книг.

Однак у 1240 році стольний град був спалений військами Батия. Головну культову споруду країни було розграбовано. Хоч собор і діяв, але прийшов в запустіння: занепали склепіння, обсипалася мозаїки, у тому числі Оранта. Навіть, незважаючи на те, що в 1596 році була підписана церковна унія і храмові споруди були передані в руки уніатів, будівлі прийшли в справжній занепад, зотліли перекриття. У 30-40 рр XVII століття Петро Могила, митрополит Київський, зміг повернути Софію Київську православній церкві. Тоді й був запущений процес відродження.

Початковий проект Софії Київської відрізняється від того, що ми можемо споглядати сьогодні. 13 куполів були розташовані пірамідою: малі куполи тягнулися до головного, і розташовувалися ярусами: 8-4-1.

З середини ХІІІ століття будівля поступово приходить в занепад. Однак завдяки старанням гетьмана Мазепи, почалася масштабна реконструкція і перебудова перлини світової архітектури. Після проведених робіт церква набула рис бароко, що характерно для епохи того часу.

Дзвіницю Софійського собору збудував гетьман Іван Мазепа. Її висота сягає 76 м, і в ній досі зберігається великий дзвін “Мазепа” вагою 13 тонн і заввишки 1,25 метра, який відлили в далекому 1705 році за замовленням та на кошти гетьмана.

 Серед розписів Софіївського собору часто зустрічаються зображення тварин (гепард, ведмідь, верблюд, осел, вепр, собака, заєць), птиць та різноманітних фантастичних звірів.

У давнину Софійський Собор не штукатурили. Але з ХVІІІ століття стіни стали білими. Напівсферичні купола були замінені на грушоподібні. По периметру були зведені стовпи-контрфорси. Центру підкупольного простору надано форму хреста: центральний купол символізує Ісуса Христа, чотири – апостолів-євангелістів (Луку, Марка, Іоанна, Матвія).

У західній галереї пам’ятки архітектури знаходяться дві гвинтові сходи, по яких князь з почтом піднімалися на хори, де, очевидно, слухали богослужіння, і також проводили державні церемонії.

Царські ворота за радянських часів були віддані на переплавку. Однак в 2008 році за малюнками і 11 збереженими елементами з 104 кілограм срібла була відновлена святиня Софії Київської.

 В некрополі собору знаходяться саркофаги видатних державних мужів: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Всеволода Ярославовича та ін.

  Софіївський собор знаходиться на території Софійського монастиря, є складовою Національного заповідника «Софія Київська» (крім монастиря, до цього заповідника належать Золоті Ворота, Андріївська церква, Кирилівська церква в Києві та Судацька фортеця).

 

#УкраїнаНадзвичайна  

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь