Станція метро «Арсенальна» — найглибша в світі
Культурологічний проєкт
«Україна надзвичайна: 30 неймовірних фактів про Україну»
Станція метро «Арсенальна» — найглибша в світі. Її глибина становить 105, 5 м. Конструкція цієї станції так званого англійського типу – всередині станція має короткий зал, тобто відстань від ескалаторів до стіни невелика. Це єдина станція в українській столиці такого типу.
Відкрита 6 листопада 1960 р. у складі першої пускової черги.
Пасажиропотік: 14,2 тис.
Конструкція: тринефна англійського типу надглибокого закладення.
Станція з’єднується з наземним вестибюлем тристрічковим двомаршевим ескалатором. Вихід у місто на Арсенальну площу, вулиці Івана Мазепи, Московську, Грушевського, до парку Слави, музею ІІ світової війни війни, Києво-Печерської лаври.
Архітектори: Г. Гранаткін, С. Крушинський, Н. Щукіна.
Скульптори: І. Макогон, А. Німенко.
Станційний комплекс є пам’яткою архітектури. Існує думка, що станція "Арсенальна" на цей час є найглибшою у світі серед діючих станцій. Потужні пілони станції розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях, формуючи розподільчий зал. Майже весь об’єм займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте було необхідним з огляду на складність будівництва. Облицювання для станцій – білий та рожевий Новоселецький мармур, алюмінієве литво, анодоване під бронзу. У розподільчому залі перед ескалатором був художній барельєф з історії повстання на заводі „Арсенал”, який було втрачено. Підлога складена із чорного мармуру та червого граніту.
Проміжний ескалаторний вестибюль має циліндрічну форму із куполом, який підсвічується закарнизно. При будівництві його було використано вже відточену технологію кесонного спуску готової конструкції під своює вагою з поверхні (зазначимо, що цей спосіб — єдина технологічна можливість при таких глибинах, а не лише результат прагнення здешевлення, як часто вважається). Під час будівництва було застосоване заморожування ґрунтів, для чого у районі майбутньої станції було зроблено більше ніж 400 свердловин для нагнітання розсолу рідкого азоту.
Наземний вестибюль виконано як прямокутний купольний павільйон з розділенням пасажиропотоків. Ескалаторний зал облицьовано кахелем кремового кольору, який підсвітлюється складними бронзовими групами світильників (радимо звернути увагу на них окремо) із кулястими плафонами молочно-білого кольору. Це дає відчуття камерності, м'якого переходу від наземного простору до підземного, яке в цілому характерне для старих станцій.
Як і на всіх підземних станціях першої черги, на "Арсенальній" збереглися дерев'яні двері до службових приміщень, дерев'яні лавки та дверцята пожежних гідрантів із латунною позначкою "ПК". На колійній стіні – решітка в ампірному стилі із роком пуску.
#УкраїнаНадзвичайна
