Суспільна та громадянська безбар’єрність

Що таке суспільна та громадська безбар’єрність?

Суспільна безбар’єрність — це філософія і нова норма, яка передбачає повагу до кожної людини Це про комфорт і гідність для всіх, коли враховують потреби різноманітних груп, зокрема маломобільних, людей старшого віку, людей з інвалідністю, національних меншин, і кожного, хто може стикатися з бар’єрами у звичайному житті.

Громадянська безбар’єрність — це забезпечення рівних можливостей реалізувати базові права та свободи, такі як право голосу, участь у громадських слуханнях, доступ до інформації, можливість впливати на рішення влади, брати участь у суспільному житті без обмежень, створених бар’єрами.

Інакше кажучи, це суспільство, в якому «невидимих» людей — тих, хто із різних причин залишався поза увагою чи перебував у стані соціальної ізоляції — більше немає. Кожен може вільно пересуватися, спілкуватися, працювати, навчатись, отримувати послуги і почуватися частиною спільноти.

У Національній стратегії безбар’єрності цей напрям визначають як один із ключових — на рівні громад, органів влади, закладів культури, волонтерських ініціатив.

Які приклади суспільної та громадської безбар’єрності?

Участь кожної людини

Можливість брати участь у громадському житті — незалежно від особистих обставин.

Приклади:

• Громадські слухання, де є переклад жестовою мовою

• Опитування, адаптовані для людей з різним рівнем сприйняття інформації

• Події, які враховують доступність для всіх учасників

Відкриті громади

Коли місцева влада, мешканці та бізнес працюють разом над простором без бар’єрів:

• Створення інклюзивних громадських просторів

• Підтримка родин, ветеранів, людей старшого віку

• Ініціативи «місто дружнє до всіх» чи «громада без бар’єрів»

Що формує суспільну безбар’єрність?

Установки

Коли люди вважають різноманітність нормальною. 

Комунікація

Мова, де в основі – гідність та повага. Наприклад: не «інвалід», а «людина з інвалідністю».
Більше — у «Довіднику безбар’єрності».

Простір і правила

Регламенти, що враховують потреби всіх. Наприклад: доступність до участі в місцевих ініціативах, прозорі процедури звернень.

Чому це важливо?

• Щоб люди могли діяти, а не лише просити про допомогу.

• Щоб кожен мешканець почувався частиною спільноти.

• Щоб різноманіття було звичним і цінним явищем.

Безбар’єрність зміцнює суспільство, робить його відкритим, справедливим і дружнім. Коли кожна людина має умови для самореалізації, зростає загальний добробут і розвиток громади.