Шаную воїнів — біжу крізь пам’ять і вдячність
День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, — це день, який не можна просто відзначати. Його потрібно проживати серцем.
Зранку 29 серпня у серці нашого старовинного Ізяслава відбулася щорічна патріотична акція — Всеукраїнський забіг «Шаную воїнів. Біжу за Героїв України». Та його справжнє значення далеко не у спортивному результаті чи подоланій дистанції.
Кожен крок цього забігу був кроком пам’яті. Кроком до усвідомлення ціни свободи, яку Україна платить сьогодні. Кроком назустріч іменам тих, хто ще вчора жив поруч із нами: навчав, працював, виховував дітей, мріяв, будував плани, любив своїх рідних. А потім став на захист України й заплатив за неї найдорожче - власне життя.
Особливого символізму акції надавало те, що кожен учасник біг із прапорцем з іменем та прізвищем конкретного Воїна Світла. За кожним таким ім’ям - людська доля, родина, нездійснені мрії та подвиг, який назавжди залишиться частиною історії нашої громади й України.
Пам’ять - це не лише хвилина мовчання. Пам’ять - це відповідальність. Це готовність називати Героїв на ім’я, берегти правду про їхній подвиг і передавати її наступним поколінням. Саме тому важливо не просто схилити голову перед покійними воїнами, а щодня робити все можливе, щоб їхня жертва не була марною.
Вулицями Ізяслава учасники забігу рушили до Алеї пам’яті захисників України. Там, прапорці з іменами Воїнів Світла були встановлені біля їхніх світлин. Це був момент, у якому майже не залишалося слів. Лише тиша, погляди та усвідомлення того, що між живими й тими, хто нині у Небесному Легіоні, назавжди існує невидимий зв’язок.
Спільне виконання «А ми тую калину підіймемо» стало своєрідним нагадуванням: Україна вистояла, вистоїть і неодмінно підніметься. Бо її сила - не лише в зброї. Її сила - у людях, які пам’ятають, єднаються та продовжують справу тих, хто віддав життя за майбутнє держави.
